Кость Москалець
Я поставив біля дзеркала свічу
Подивився як вона сама собі тремтить
І почув далекий крик
А то я кричу, а то я кричу
Довгі коридори, голосна луна
І сумні потвори випиті до дна
Але я дістав альбом там, де ти жива
І у мене все ще є золота трава
Дикі трави дуже довго не живуть
Піднімаються цвітуть одну коротку мить
Це тому що їм летіть в далеку путь,
В далеку путь
Небеса просторі світять в дзеркалах
І високі зорі вказують нам шлях
Залишаються внизу острови й міста
Я не можу жити там, де тебе нема
Довгі коридори голосна луна
І сумні потвори випиті до дна
Але я дістав альбом там, де ти жива
І у мене все ще є золота трава
Приспів:
Золота трава (4)
Я чекаю що у ранці піде сніг
І небесні листоноші принесуть листи
Я впізнаю почерк твій
Навіть уві сні, навіть уві сні
Золота трава пролітає понад нами
Повторю її ім’я неслухняними губами
Тане синій дим, золота трава горить
І усміхнено мовчить та котру я вчив напам’ять
Приспів
Золота трава пролітає понад нами
Повторю її ім’я неслухняними губами
Тане синій дим, золота трава горить
І усміхнено мовчить та котру я вчив напам’ять
Костяные москалеты
Я положил зеркальную свечу
Выглядел так, как она дрожит
Я слышал далекий крик
А потом я плачу, и я плачу
Длинные коридоры, громкие эхо
И грустный монстр пьян для дориков
Но я получил альбом, где вы живете
И у меня все еще есть золотая трава
Дикие травы не живут очень долго
Высота цветения один короткий момент
Это потому, что они летают в долгой путешествии,
В длинном путешествии
Небесное сияние пространства в зеркале
И высокие звезды показывают нам путь
Остаться ниже островов и городов
Я не могу жить там, где у вас нет
Длинные коридоры громкие эхо
И грустный монстр пьян для дориков
Но я получил альбом, где вы живете
И у меня все еще есть золотая трава
Припев:
Золотая трава (4)
Я ожидаю, что будет снег рюкзаки
И небо почтальон приносит письма
Я узнаю свой почерк
Даже во сне, даже во сне
Золотая трава летит над нами
Опять ее имя непослушных губ
Тане синий дым, горящая золотая трава
И улыбается и безмолвное сердце, которое я преподавал
хор
Золотая трава летит над нами
Опять ее имя непослушных губ
Тане синий дым, горящая золотая трава
И улыбается и безмолвное сердце, которое я преподавал
