Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Чигрине, Чигрине

Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
І святая твоя слава,
Як пилина, лине
За вітрами холодними,
В хмарі пропадає,
Над землею летять літа,
Дніпро висихає,
Розсипаються могили,
Високі могили —
Твоя слава... і про тебе,
Старче малосилий,
Ніхто й слова не промовить,
Ніхто й не покаже,
Де ти стояв? Чого стояв?
І на сміх не скаже!!

За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?? Засівали,
І рудою поливали...
І шаблями скородили.
Що ж на ниві уродилось??!
Уродила рута... рута...
Волі нашої отрута.

А я, юродивий, на твоїх руїнах
Марно сльози трачу; заснула Вкраїна,
Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала. /255/
А надію...
Вітер по полю розвіяв,
Хвиля морем рознесла.

Нехай же вітер все розносить
На неокраєнім крилі,
Нехай же серце плаче, просить
Святої правди на землі.
Чигрине, Чигрине,
Мій друже єдиний,
Проспав єси степи, ліси
І всю Україну.
Спи ж, повитий жидовою,
Поки сонце встане,
Поки тії недолітки
Підростуть, гетьмани.
Помолившись, і я б заснув...
Так думи прокляті
Рвуться душу запалити,
Серце розірвати.
Не рвіть, думи, не паліте,
Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
І в тяжкі упруги...
Може, зорю́ переліг той,
А на перелозі...
Я посію мої сльози,
Мої щирі сльози.
Може, зійдуть, і виростуть
Ножі обоюдні,
Розпанахають погане,
Гниле серце, трудне...
І вицідять сукровату,
І наллють живої
Козацької тії крові,
Чистої, святої!!!

Може... може... а меж тими
Меж ножами рута
І барвінок розів’ється — /206/
І слово забуте,
Моє слово тихо-сумне,
Богобоязливе,
Згадається — і дівоче
Серце боязливе
Стрепенеться, як рибонька,
І мене згадає...
Слово моє, сльози мої,
Раю ти мій, раю!

Спи, Чигрине, нехай гинуть
У ворога діти,
Спи, гетьмане, поки встане
Правда на сім світі.

Чиграна, Чиграна,
Все остальное умирает,
И твоя святая слава
Как пилина, летать
Ветер холодно
Как облако исчезает,
Над земным летающим летом
Днепр высыхает
Рассеянные могилы
Высокие могилы -
Ваша слава ... А о тебе,
Малосийлый старик,
Никто не слова речи
Никто не скажет
Где вы стоите? Что было?
И смех скажет !!

За то, что мы сражались Ляхами?
Что мы ризались
Какие защищенные копья
Московские ребра ?? посевали,
И полиная руда ...
Мечи и защищены.
Как родился поле ??!
Голый Рут ... Рут ...
Будет наш яд.

И я катаюсь на ваших руинах
Трач бесполезных слез; Ссну в стране,
Укрыла сорняки, плесень
В бассейне в сердечном болоте протоила
И холодные полые змеи Нарустыла,
Дети Оснала надеются в пустыне. / 255 /
И надеюсь ...
Ветер взорвал поле,
Морская волна плащ.

Пусть ветер несет это
В неокраиным крыле,
Пусть сердце плачет, спрашивая
Истина на земле.
Чиграна, Чиграна,
Мой друг только,
Hast спал степь, леса
И вся Украина.
Сон хорошо, еврей покрыт,
Пока солнце поднимается
В то время как партия деток
Расти, гетманцы.
Молитва, и я бы спал ...
Так чертовски мысли
Разорванный душ свет,
Сердце разрыв.
Не слезывайте мысли без свай,
Может быть, я снова включу
Моя правда несчастья,
Мое тихое слово.
Может быть, я выкую это
Старый плуг
Новые открывающие и поясницы.
И твердый эластичный ...
Возможно, звезда заплыва
И перелози ...
Я сеют мои слезы,
Мои искренние слезы.
Может быть, это пойдет и растут
Ножи обоюдни,
Розпанахают плохо
Гнилое сердце, тяжело ...
И выцидят Сукравату,
Я налил жизнь
Казачья партии крови
Чистый и святой !!!

Может быть ... Может быть ... Но эти ограничения
Ограничивает ножи рута
Я разрабоню Periwinkle - / 206 /
И слово забытое,
Мое слово тихо грустно,
Боязнь бога,
Вспомнил - и дева
страшное сердце
Встреча, как Рынборка,
И я помню ...
Мое слово, мои слезы,
Сад ты мой рай!

Спать, Чиграна отпустим
У детей противника
Сон, гетман, пока рост
Однако семь мир.