ДОЛЯ
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п’яного дяка в науку.
— Учися, серденько, колись
З нас будуть люде, — ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.
FATE
You didn't talk to me,
You are a friend, brother and sister
Poor table. You took
My little one's hand
And I took the boy to school
To a drunken thank you to science.
- Learn, honey, sometime
There will be people from us, - you said.
And I obeyed and studied,
And studied. And you lied.
Which of us are people? No wonder!
We didn't talk to you,
We were just walking; we have none
The grain is not true.
Come on, mine!
My friend is poor, clueless!
We go further, further glory,
And glory is my commandment.
