Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.17

БЕНКЕТ У ЛИСЯНЦІ

Смеркалося. Із Лисянки
Кругом засвітило:
Ото Гонта з Залізняком
Люльки закурили.
Страшно, страшно закурили!
І в пеклі не вміють
Отак курить. Гнилий Тікич
Кров’ю червоніє
Шляхетською, жидівською;
А над ним палають
І хатина, і будинок;
Мов доля карає
Вельможного й неможного.
А серед базару
Стоїть Гонта з Залізняком,
Кричать: «Ляхам кари!
Кари ляхам, щоб каялись!»
І діти карають.
Стогнуть, плачуть; один просить,
Другий проклинає;
Той молиться, сповідає
Гріхи перед братом,
Уже вбитим. Не милують,
Карають, завзяті.
Як смерть люта, не вважають
На літа, на вроду
Шляхтяночки й жидівочки.
Тече кров у воду.
Ні каліка, ані старий,
Ні мала дитина
Не остались — не вблагали
Лихої години.
Всі полягли, всі покотом;
Ні душі живої
Шляхетської й жидівської.
А пожар удвоє
Розгорівся, розпалався
До самої хмари.
А Галайда, знай, гукає:
«Кари ляхам, кари!»
Мов скажений, мертвих ріже,
Мертвих віша, палить.
«Дайте ляха, дайте жида!
Мало мені, мало!
Дайте ляха, дайте крові
Наточить з поганих!
Крові море... мало моря...
Оксано! Оксано!
Де ти?» — крикне й сховається
В полум’ї, в пожарі.
А тим часом гайдамаки
Столи вздовж базару
Поставили, несуть страву,
Де що запопали,
Щоб засвітла повечерять.
«Гуляй!» — загукали.
Вечеряють, а кругом їх
Пекло червоніє.
У полум’ї, повітані
На кроквах, чорніють
Панські трупи. Горять крокви
І падають з ними.
«Пийте, діти! пийте, лийте!
З панами такими,
Може, ще раз зострінемось,
Ще раз погуляєм».
І поставець одним духом
Залізняк черкає.
«За прокляті ваші трупи,
За душі прокляті
Ще раз вип’ю! Пийте, діти!
Вип’єм, Гонто, брате!
Вип’єм, друже, погуляєм
Укупочці, в парі.
А де ж Волох? Заспівай лиш
Нам, старий кобзарю!
Не про дідів, бо незгірше
Й ми ляхів караєм;
Не про лихо, бо ми його
Не знали й не знаєм.
Веселої утни, старче,
Щоб земля ломилась, —
Про вдовицю-молодицю,
Як вона журилась».

(Кобзар грає й приспівує.)
Од села до села
Танці та музики:
Курку, яйця продала —
Маю черевики.
Од села до села
Буду танцювати:
Ні корови, ні вола —
Осталася хата.
Я оддам, я продам
Кумові хатину,
Я куплю, я зроблю
Яточку під тином;
Торгувать, шинкувать
Буду чарочками,
Танцювать та гулять
Таки з паробками.
Ох ви, дітки мої,
Мої голуб’ята,
Не журіться, подивіться,
Як танцює мати.
Сама в найми піду,
Діток в школу оддам,
А червоним черевичкам
Таки дам, таки дам!

«Добре! добре! Ну, до танців,
До танців, кобзарю!»
Сліпий вшкварив — навприсядки
Пішли по базару.
Земля гнеться. «Нумо, Гонто!»
«Нум, брате Максиме!
Ушкваримо, мій голубе,
Поки не загинем!»

«Не дивуйтеся, дівчата,
Що я обідрався;
Бо мій батько робив гладко,
То й я в його вдався».

«Добре, брате, єй же богу!»
«Ану ти, Максиме!»
«Постривай лиш!»

«Отак чини, як я чиню:
Люби дочку абичию —
Хоч попову, хоч дякову,
Хоч хорошу мужикову».

BANQUET IN LYSYANKA

It was getting dark. From Lysyanka
The circle lit up:
Here is Gonta with Zalizniak
The cradles were lit.
Scary, scary smoked!
And in hell they do not know how
This is how to smoke. Rotten Tikich
The blood turns red
Noble, Jewish;
And they are burning over him
And the hut, and the house;
As fate punishes
The majestic and the impossible.
And among the bazaar
There is Gonta with Zaliznyak,
Shout: “Lyaham Kari!
Punish the lyakhs to repent! ”
And children punish.
Moan, cry; one to ask
The second curses;
He prays, confesses
Sins before the brother,
Already killed. Do not pity
Punish, zealous.
As death is fierce, do not consider
For the summer, for beauty
Nobles and Jews.
Blood flows into the water.
Neither crippled nor old,
No small child
Did not stay - did not beg
Bad hour.
All perished, all in droves;
No living soul
Noble and Jewish.
And the fire doubled
Inflamed, inflamed
To the cloud itself.
And Galaida, you know, shouts:
"Kari lyakham, kari!"
Tongues mad, cuts the dead,
Hanging dead, smoking.
“Give the lyakh, give the Jew!
Not enough for me, not enough!
Give lyakha, give blood
Sharpen from the bad!
Blood sea ... little sea ...
Oksana! Oksana!
Where are you?" He shouts and hides
In flames, in fire.
Meanwhile, the Haidamaki
Tables along the bazaar
Put, carry a dish,
Where did they go,
To light dinner.
"Walk!" They shouted.
They have dinner and around them
Hell is red.
In the flames, hello
On the rafters, turn black
Gentlemen's corpses. Burning rafters
And fall with them.
"Drink, children! drink, pour!
With gentlemen like that,
Maybe we'll shake up again,
Let's take another walk. "
And the supplier in one spirit
Zaliznyak is scribbling.
"For your damned corpses,
Cursed for souls
I'll have another drink! Drink, children!
Let's have a drink, Gonto, brother!
Let's have a drink, buddy, let's go for a walk
Buying, in pairs.
And where is Volokh? Just sing
Us, old kobzar!
Not about grandparents, because it's not worse
And we punish the lyakhs;
Not about disaster, because we are his
Did not know and do not know.
Merry duckling, old man,
That the earth broke, -
About a young widow,
How she grieved.

(Kobzar plays and sings.)
From village to village
Dances and music:
Chicken, eggs sold -
I have shoes.
From village to village
I will dance:
Neither a cow nor an ox -
The house remained.
I will give, I will sell
Godfather's hut,
I will buy, I will do
Jatochka under the mud;
Trade, shred
I'll be glasses,
Dancing and walking
Still with the work.
Oh you, my children,
My pigeons,
Don't worry, look,
How the mother dances.
I'll hire myself,
I will give children to school,
And red shoes
I will give, I will give!

"Fine! fine! Well, to the dances,
To the dances, kobzar! ”
The blind man squatted down
Went to the bazaar.
The earth bends. "Numo, Gonto!"
“Num, brother Maxim!
Let's scold, my pigeon,
Until we die! ”

"Don't be surprised, girls,
That I was skinned;
Because my father did smoothly,
Then I succeeded in it. "

"All right, brother, for God's sake!"
"Come on, Maxim!"
"Just cut your hair!"

"Do as I do:
Love your abyss daughter -
Though to the priest, though to the deacon,
Though a good man. "