Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки ч.22

Аж ось ведуть гайдамаки
Ксьондза єзуїта
І двох хлопців: «Гонто, Гонто!
Оце твої діти.
Ти нас ріжеш — заріж і їх:
Вони католики.
Чого ж ти став? Чом не ріжеш?
Поки невеликі,
Заріж і їх, бо виростуть,
То тебе заріжуть...»
«Убийте пса! А собачат
Своєю заріжу.
Клич громаду. Признавайтесь:
Що, ви католики?»
«Католики... бо нас мати...»
«Боже мій великий!
Мовчіть, мовчіть! Знаю, знаю!»
Зібралась громада.
«Мої діти — католики...
Щоб не було зради,
Щоб не було поговору,
Панове громадо!
Я присягав, брав свячений
Різать католика.
Сини мої, сини мої!
Чом ви не великі?
Чом ви ляха не ріжете?..»
«Будем різать, тату!»
«Не будете! не будете!
Будь проклята мати,
Та проклята католичка,
Що вас породила!
Чом вона вас до схід сонця
Була не втопила?
Менше б гріха: ви б умерли
Не католиками;
А сьогодні, сини мої,
Горе мені з вами!
Поцілуйте мене, діти,
Бо не я вбиваю,
А присяга». Махнув ножем —
І дітей немає!
Попадали зарізані.
«Тату! — белькотали. —
Тату, тату... ми не ляхи!
Ми...» — та й замовчали.
«Поховать хіба?»
«Не треба!
Вони католики.
Сини мої, сини мої!
Чом ви не великі?
Чом ворога не різали?
Чом матір не вбили,
Ту прокляту католичку,
Що вас породила?..
Ходім, брате!»
Взяв Максима,
Пішли вздовж базару,
І обидва закричали:
«Кари ляхам, кари!»
І карали: страшно, страшно
Умань запалала.
Ні в будинку, ні в костьолі,
Нігде не осталось,
Всі полягли. Того лиха
Не було ніколи,
Що в Умані робилося.
Базиліан школу,
Де учились Гонти діти,
Сам Гонта руйнує:
«Ти поїла моїх діток! —
Гукає, лютує, —
Ти поїла невеликих,
Добру не навчила!..
Валіть стіни!»
Гайдамаки
Стіни розвалили —
Розвалили, об каміння
Ксьондзів розбивали,
А школярів у криниці
Живих поховали.

До самої ночі ляхів мордували;
Душі не осталось. А Гонта кричить:
«Де ви, людоїди? Де ви поховались?
З’їли моїх діток — тяжко мені жить!
Тяжко мені плакать! ні з ким говорить!
Сини мої любі, мої чорноброві!
Де ви поховались? Крові мені, крові!
Шляхетської крові, бо хочеться пить,
Хочеться дивитись, як вона чорніє,
Хочеться напитись... Чом вітер не віє,
Ляхів не навіє?.. Тяжко мені жить!
Тяжко мені плакать! Праведнії зорі!
Сховайтесь за хмару; я вас не займав,
Я дітей зарізав!.. Горе мені, горе!
Де я прихилюся?»
Так Гонта кричав,
По Умані бігав. А серед базару,
В крові, гайдамаки ставили столи:
Де що запопали, страви нанесли
І сіли вечерять. Остатняя кара,
Остатня вечеря!
«Гуляйте, сини!
Пийте, поки п’ється, бийте, поки б’ється! —
Залізняк гукає. — Ану, навісний,
Ушквар нам що-небудь, нехай земля гнеться,
Нехай погуляють мої козаки!»
І кобзар ушкварив:

«А мій батько орандар,
Чоботар;
Моя мати пряха
Та сваха;
Брати мої, соколи,
Привели
І корову із діброви,
І намиста нанесли.
А я собі Христя
В намисті,
А на лиштві листя
Та листя,
І чоботи і підкови.
Вийду вранці до корови,
Я корову напою,
Подою,
З паробками постою,
Постою.

Ой гоп по вечері,
Замикайте, діти, двері,
А ти, стара, не журись
Та до мене пригорнись!»

That's where the Haidamaks lead
Jesuit priest
And two guys: "Gonto, Gonto!
These are your children.
You cut us - kill them too:
They are Catholics.
What did you become? Why don't you cut?
While small,
Kill them too, for they will grow,
Then you will be killed ... "
“Kill the dog! And dogs
I will kill myself.
Call the community. Admit it:
What, you Catholics? ”
"Catholics ... because they have us ..."
"My God!
Shut up, shut up! I know, I know! ”
The community gathered.
"My children are Catholics ...
That there was no betrayal,
That there was no conversation,
Gentlemen huge!
I swore, took the sacred
They cut a Catholic.
My sons, my sons!
Why aren't you great?
Why don't you cut the cellar? .. »
"Let's cut, Dad!"
“You won’t! you will not!
Cursed be the mother,
So damn Catholic,
What gave birth to you!
Why is she taking you to the sunrise
Wasn't she drowned?
There would be less sin: you would die
Not Catholics;
And today, my sons,
Woe is me with you!
Kiss me kids
Because I'm not killing,
And the oath. " Waving a knife -
And no children!
There were slaughtered.
“Tattoo! They muttered. -
Tattoo, tattoo ... we don't lie!
We ... "- and fell silent.
"Bury it?"
"No need!
They are Catholics.
My sons, my sons!
Why aren't you great?
Why didn't they cut the enemy?
Why the mother was not killed,
That damn Catholic,
What gave birth to you? ..
Let's go, brother! ”
Taking Maxim,
Went along the bazaar,
And they both shouted:
"Kari lyakham, kari!"
And punished: scary, scary
Uman lit up.
Neither in the house, nor in the church,
Nowhere left,
Everyone died. That disaster
Has never been
What was done in Uman.
Basilian school,
Where did the Gonta children study,
Gonta himself destroys:
"You ate my children! -
Cries, rages, -
You ate small,
I did not teach good! ..
Break down the walls! ”
Gaidamaki
The walls collapsed -
They collapsed, about stones
Priests were beaten,
And schoolchildren in the well
The living were buried.

By the very night the huts were muzzled;
There is no soul left. And Gonta shouts:
"Where are you cannibals?" Where are you buried?
Eat my kids - it's hard for me to live!
It's hard for me to cry! talk to no one!
My dear sons, my black eyebrows!
Where are you buried? Blood to me, blood!
Noble blood, because you want to drink,
I want to watch her turn black,
I want to get drunk ... Why doesn't the wind blow,
Lyakhiv will not blow? .. It's hard for me to live!
It's hard for me to cry! Righteous stars!
Hide behind a cloud; I didn't occupy you,
I killed children! .. Woe is me, woe!
Where will I lean? ”
So Gonta shouted,
I ran around Uman. And among the bazaar,
In the blood, the Haidamaks set the tables:
Where they got caught, the dishes were applied
And sat down to dinner. The rest of the punishment,
Last dinner!
"Walk, son!"
Drink while you drink, beat while you fight! -
Zaliznyak is shouting. - Anu, hinged,
Ushkvar us something, let the earth bend,
Let my Cossacks go for a walk! ”
And the kobzar scolded:

"And my father is a tenant,
Shoemaker;
My mother spun
Ta svaha;
My brothers, falcons,
They brought
And a cow from the oak,
And they put necklaces.
And I am Christ
In the necklace,
And on the platbands of leaves
And leaves,
And boots and horseshoes.
I'll go out in the morning to the cow,
I drink the cow,
Podoy,
With outposts,
Wait.

Oh gop for dinner,
Lock, children, the door,
And you, old woman, don't worry
But cling to me! ”