Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.6

ТИТАР

«У гаю, гаю
Вітру немає;
Місяць високо,
Зіроньки сяють.
Вийди, серденько, —
Я виглядаю;
Хоч на годину,
Моя рибчино!
Виглянь, голубко,
Та поворкуєм,
Та посумуєм;
Бо я далеко
Сю ніч мандрую.
Виглянь же, пташко,
Моє серденько,
Поки близенько,
Та поворкуєм...
Ох, тяжко, важко!»
Отак, ходя попід гаєм,

Ярема співає,
Виглядає; а Оксани
Немає, немає.
Зорі сяють; серед неба
Горить білолиций;
Верба слуха соловейка,
Дивиться в криницю;
На калині, над водою,
Так і виливає,
Неначе зна, що дівчину
Козак виглядає.
А Ярема по долині
Ледве-ледве ходить,
Не дивиться, не слухає...
«Нащо мені врода,

Коли нема долі, нема талану!
Літа молодії марно пропадуть.
Один я на світі без роду, і доля —
Стеблина-билина на чужому полі.
Стеблину-билину вітри рознесуть:
Так і мене люде не знають, де діти.
За що ж одцурались? Що я сирота.
Одно було серце, одно на всім світі,
Одна душа щира, та бачу, що й та,
Що й та одцуралась».
І хлинули сльози.
Поплакав сердега, утер рукавом.
«Оставайсь здорова. В далекій дорозі
Найду або долю, або за Дніпром
Ляжу головою... А ти не заплачеш,
А ти не побачиш, як ворон клює
Ті карії очі, ті очі козачі,
Що ти цілувала, серденько моє!
Забудь мої сльози, забудь сиротину,
Забудь, що клялася; другого шукай;
Я тобі не пара; я в сірій свитині,
А ти титарівна. Кращого вітай,
Вітай, кого знаєш... Така моя доля.
Забудь мене, пташко, забудь, не журись.
А коли почуєш, що на чужім полі
Поляг головою, — нишком помолись.
Одна, серце, на всім світі
Хоч ти помолися!»
Та й заплакав сіромаха,
На кий похилившись,
Плаче собі тихесенько...
Шелест!.. Коли гляне:
Попід гаєм, мов ласочка,
Крадеться Оксана.
Забув, побіг, обнялися.
«Серце!» — та й зомліли.
Довго-довго тілько «серце» —
Та й знову німіли.
«Годі, пташко!»
«Ще трошечки,
Ще... ще... сизокрилий!
Вийми душу!.. ще раз... ще раз...
Ох, як я втомилась!»
«Одпочинь, моя ти зоре!
Ти з неба злетіла!»
Послав свитку. Як ясочка,
Усміхнулась, сіла.
«Сідай же й ти коло мене».
Сів, та й обнялися.
«Серце моє, зоре моя,
Де це ти зоріла?»
«Я сьогодні забарилась:
Батько занедужав;
Коло його все поралась...»
«А мене й байдуже?»
«Який-бо ти, єй же богу!»
І сльози блиснули.
«Не плач, серце, я жартую».
«Жарти!»
Усміхнулась,
Прихилилась головкою
Та й ніби заснула.
«Бач, Оксано, я жартую,
А ти й справді плачеш.
Ну, не плач же, глянь на мене:
Завтра не побачиш.
Завтра буду я далеко,
Далеко, Оксано...
Завтра вночі у Чигрині
Свячений достану.
Дасть він мені срібло-злото,
Дасть він мені славу;
Одягну тебе, обую,
Посажу, як паву,
На дзиґлику, як гетьманшу,
Та й дивитись буду;
Поки не вмру, дивитимусь».
«А може, й забудеш?
Розбагатієш, у Київ
Поїдеш з панами,
Найдеш собі шляхтяночку,
Забудеш Оксану!»
«Хіба краща є за тебе?»
«Може, й є — не знаю».
«Гнівиш Бога, моє серце:
Кращої немає
Ні на небі, ні за небом,
Ні за синім морем
Нема кращої за тебе!»
«Що се ти говориш?
Схаменися!»
«Правду, рибко!»
Та й знову, та й знову.

TITAR

“In the grove, grove
There is no wind;
The moon is high,
The stars are shining.
Come out, sweetheart, -
I look;
At least for an hour,
My little fish!
Look, dove,
And let's talk,
And let's be sad;
Because I'm far away
I'm traveling tonight.
Look, little bird,
My heart
While twin,
And let's talk ...
Oh, hard, hard! ”
So, walking under the grove,

Yarema sings,
It looks like; and Oksana
No, no.
The stars are shining; in the middle of the sky
Burning white-faced;
Willow hearing nightingale,
Looks into the well;
On the viburnum, above the water,
And pours out,
As if he knows that girl
The Cossack looks.
And Yarem in the valley
Barely walking,
Does not look, does not listen ...
"Why am I beautiful,

When there is no destiny, there is no talent!
The summers of youth will be wasted.
I am the only one in the world without a family, and fate -
Stem-epic on someone else's field.
The wind will blow away the stalk-epic:
And people don't know where my children are.
Why did you give up? That I am an orphan.
One was the heart, one in the whole world,
One soul is sincere, but I see that she,
That's what she did. "
And tears flowed.
Crying heartily, he wiped his sleeve.
"Stay healthy. On a long journey
I will find either fate or the Dnieper
I'll lay my head down ... And you won't cry,
And you will not see the crow pecking
Those brown eyes, those Cossack eyes,
What did you kiss, my heart!
Forget my tears, forget the orphan,
Forget what you swore; look for another;
I'm not your couple; I'm in a gray coffin,
And you are a titan. Greetings,
Hello, who do you know ... This is my destiny.
Forget me, bird, forget, don't worry.
And when you hear that in someone else's field
He rested his head and prayed secretly.
One, heart, all over the world
Though you pray! ”
And the poor man wept,
Leaning on a cane,
She cries softly to herself ...
Rustle! .. When you look:
Under the grove, like a weasel,
Oksana is stealing.
I forgot, ran, hugged.
"Heart!" - and they died.
For a long, long time only the "heart" -
And again dumb.
"Come on, little bird!"
"A little more,
More ... more ... blue-winged!
Take out your soul! .. again ... again ...
Oh, how tired I am! ”
"Rest, my dawn!
You flew from the sky! ”
He sent a scroll. Like a squirrel,
She smiled, strength.
"Sit down next to me."
He sat down and hugged.
"My heart, my star,
Where did you star? ”
"I was late today:
The father fell ill;
Everything around him struggled ... "
"Do I care?"
"What are you, for God's sake!"
And tears glistened.
"Don't cry, sweetheart, I'm kidding."
"Jokes!"
She smiled,
She leaned her head
And as if asleep.
"Look, Oksana, I'm kidding,
And you really cry.
Well, don't cry, look at me:
You won't see tomorrow.
I'll be away tomorrow,
Far away, Oksana ...
Tomorrow night in Chyhryn
I will get the saint.
He will give me silver and gold,
He will give me glory;
I'll dress you, I'll put on your shoes,
I'll plant like a peacock,
On the ridge, like a hetman,
And I will watch;
Until I die, I'll watch. "
"Or maybe you forget?
You will get rich, to Kyiv
You will go with the gentlemen,
You will find a noblewoman,
You will forget Oksana! ”
"Is she better than you?"
"Maybe there is - I do not know."
"You anger God, my heart:
There is no better
Neither in heaven nor in heaven,
Not beyond the blue sea
There is no one better than you! ”
«What are you talking about?
Come to your senses! ”
"True, fish!"
And again, and again.