Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.8

СВЯТО В ЧИГИРИНІ

Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали,
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.

Базари, де військо, як море червоне
Перед бунчуками, бувало, горить,
А ясновельможний, на воронім коні,
Блисне булавою — море закипить...
Закипить — і розлилося
Степами, ярами;
Лихо мліє перед ними...
А за козаками...
Та що й казать? Минулося;
А те, що минуло,
Не згадуйте, пани-брати,
Бо щоб нє почули.
Та й що з того, що згадаєш?
Згадаєш — заплачеш.
Ну, хоч глянем на Чигирин,
Колись-то козачий.

Із-за лісу, з-за туману
Місяць випливає,
Червоніє, круглолиций,
Горить, а не сяє,
Неначе зна, що не треба
Людям його світу,
Що пожари Україну
Нагріють, освітять.
І смерклося, а в Чигрині,
Як у домовині,
Сумно-сумно. (Отак було
По всій Україні
Против ночі Маковія,
Як ножі святили.)
Людей не чуть; через базар
Кажан костокрилий
Перелетить; на вигоні
Сова завиває.
А де ж люде?.. Над Тясмином,
У темному гаю,
Зібралися; старий, малий,
Убогий, багатий
Поєднались — дожидають
Великого свята.
У темному гаю, в зеленій діброві,
На припоні коні отаву скубуть;
Осідлані коні, вороні готові.
Куди-то поїдуть? кого повезуть?
Он кого, дивіться. Лягли по долині,
Неначе побиті, ні слова не чуть.
Ото гайдамаки. На ґвалт України
Орли налетіли; вони рознесуть
Ляхам, жидам кару;
За кров і пожари
Пеклом гайдамаки ляхам оддадуть.
Попід дібровою стоять
Вози залізної тарані;
То щедрої гостинець пані.
Уміла що кому давать,
Невроку їй, нехай царствує;
Нехай не вадить, як не чує!
Поміж возами нігде стать:
Неначе в ірій налетіло
З Смілянщини, з Чигирина
Просте козацтво, старшина,
На певне діло налетіли.
Козацьке панство похожає
В киреях чорних, як один,
Тихенько ходя розмовляє
І поглядає на Чигрин.

Старшина первий
Старий Головатий щось дуже коверзує.

Старшина другий
Мудра голова, сидить собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся — скрізь Головатий. «Коли сам, — каже, — не повершу, то синові передам».

Старшина третій
Та й син же штука! Я вчора зострівся з Залізняком; таке розказує про його, що цур йому! «Кошовим, — каже, — буде, та й годі; а може, ще і гетьманом, коли теє...»

Старшина другий
А Гонта нащо? А Залізняк? До Гонти сама... сама писала: «Коли, — каже...»

Старшина первий
Цитьте лишень, здається, дзвонять!

Старшина другий
Та ні, то люде гомонять.

Старшина первий
Гомонять, поки ляхи почують. Ох, старі голови та розумні; химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Де можна лантух, там торби не треба. Купили хріну, треба з’їсти; плачте, очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали — грошам не пропадать! А то думають, думають, ні вголос ні мовчки; а ляхи догадаються — от тобі й пшик! Що там за рада? Чом вони не дзвонять? Чим спиниш народ, щоб не гомонів? Не десять душ, а, слава Богу, вся Смілянщина, коли не вся Україна. Он, чуєте? співають.

Старшина третій
Справді співа щось; піду спиню.

Старшина первий
Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно.

Старшина другий
Ото, мабуть, Волох! Не втерпів-таки старий дурень: треба, та й годі.

Старшина третій
А мудро співає! Коли не послухаєш, усе іншу. Підкрадьмось, братці, та послухаємо, а тим часом задзвонять.

Старшина первий і другий
А що ж? То й ходімо!

Старшина третій
Добре, ходімо.

HOLIDAY IN CHIGIRIN

Hetmans, hetmans, if you would get up,
We got up, looked at that Chigirin,
What did you build, where did you rule!
We would cry hard because you would not know
Cossack glory of poor ruins.

Bazaars, where the army is like a red sea
In front of the Bunchuks, it used to burn,
And the clairvoyant, on a raven horse,
Shining mace - the sea will boil ...
It will boil - and spilled
Steppes, ravines;
Disaster befalls them ...
And for the Cossacks ...
And what do they say? Gone;
And what is past,
Don't remember, ladies and gentlemen,
Because not to hear.
And what of what do you remember?
You will remember - you will cry.
Well, let's look at Chigirin,
Once a Cossack.

Because of the forest, because of the fog
The moon follows
Reddens, round-faced,
Burns, not shines,
It's as if he knows he shouldn't
To the people of his world,
What fires Ukraine
Heat, illuminate.
And it was getting dark, and in Chyhryn,
As in the homeland,
Sad-sad. (So ​​it was
All over Ukraine
Against the night of Makovia,
As the knives shone.)
Not a few people; through the bazaar
Bone-winged bat
To fly; on the pasture
The owl howls.
And where are the people? .. Over the Tyasmin,
In a dark grove,
Gathered; old, small,
Poor, rich
United - waiting
Great holiday.
In a dark grove, in a green oak,
At the halter the horses pluck the oats;
Saddled horses, crows are ready.
Will they go somewhere? who will be lucky
He's who, look. Lay down in the valley,
As if beaten, not a word is heard.
Otto haidamaki. On the violence of Ukraine
The eagles flew in; they will blow up
Lyakham, a Jewish punishment;
For blood and fires
Haydamaky will be given to the lyakhs by hell.
Under the oak stand
Iron ram carts;
That's a generous lady's inn.
She knew who to give to,
Nevroku to her, let her reign;
Let him not care, as he does not hear!
There is no gender between the carts:
It was as if an irium had struck
From Smilyanshchyna, from Chyhyryn
Simple Cossacks, sergeant,
They came across a certain case.
The Cossack nobility is similar
In kireya black, as one,
He walks quietly
And looks at Chigrin.

Sergeant first
Old Golovaty is very rude.

Sergeant another
Wise head, sitting in the village, as if he knows nothing, and you see - everywhere Golovaty. "If I don't give it to myself," he says, "I'll give it to my son."

Sergeant three
And the son is the same thing! I met Zalizniak yesterday; such is the story of him that tsur him! "Koshov," he says, "will be, and never will be; and maybe even a hetman, when that ... "

Sergeant another
And Gonta why? And Zaliznyak? To Gonta herself ... she wrote: "When, - she says ..."

Sergeant first
Quote just seems to be calling!

Sergeant another
And no, people are complaining.

Sergeant first
They shout until they hear. Oh, old heads and smart; chime, chime, and make a ploughshare seamstress. Where you can lantukh, there is no need for bags. Bought horseradish, you need to eat; cry, eyes, even if you climb out: you saw what you were buying - money will not be lost! And then they think, think, neither aloud nor silently; and the lyakhs will guess - that's you and pshyk! What kind of advice is there? Why don't they call? How can you stop the people from making noise? Not ten souls, but, thank God, the whole Smilyanshchyna, if not the whole Ukraine. He, do you hear? sing.

Sergeant three
Really singing something; go back.

Sergeant first
Don't stop, let him sing to himself, so as not to be loud.

Sergeant another
Here, apparently, Volokh! The old fool couldn't stand it: it is necessary, and it is useless.

Sergeant three
And he sings wisely! When you don't listen, everything else. Let's sneak up, brothers, and listen, and in the meantime they will call.

Sergeant first and second
And what? Then let's go!

Sergeant three
Okay, let's go.