Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Лілея

ЛІЛЕЯ

«За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту? Дивуються,
Не знають, де діти!
Скажи мені, мій братику,
Королевий Цвіте!»
«Я не знаю, моя сестро».
І Цвіт Королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
До білого пониклого
Личенька Лілеї.
І заплакала Лілея
Росою-сльозою...
Заплакала і сказала:
«Брате мій, з тобою
Ми давно вже кохаємось,
А я й не сказала,
Як була я людиною,
Як я мордувалась.

Моя мати... чого вона,
Вона все журилась
І на мене, на дитину,
Дивилась, дивилась
І плакала? Я не знаю,
Мій брате єдиний!
Хто їй лихо заподіяв?
Я була дитина,
Я гралася, забавлялась,
А вона все в’яла,
Та нашого злого пана
Кляла-проклинала.
Та й умерла. А мене пан
Взяв догодувати.
Я виросла, викохалась
У білих палатах.
Я не знала, що байстря я,
Що його дитина.
Пан поїхав десь далеко,
А мене покинув.
І прокляли його люде,
Будинок спалили...
А мене, не знаю за що,
Убити не вбили,
Тілько мої довгі коси
Остригли, накрили
Острижену ганчіркою.
Та ще й реготались.
Жиди навіть нечистії
На мене плювали.
Отаке-то, мій братику,
Було мені в світі.
Молодого, короткого
Не дали дожити
Люде віку. Я умерла
Зимою під тином,
А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітом білим, як сніг, білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люде... Боже мій!
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілеєю-снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці,
І в білих палатах.
Скажи ж мені, мій братику,
Королевий Цвіте,
Нащо мене Бог поставив
Цвітом на сім світі?
Щоб людей я веселила,
Тих самих, що вбили
Мене й матір?.. Милосердий
Святий Боже милий!»
І заплакала Лілея,
А Цвіт Королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
На білеє пониклеє
Личенько Лілеї.

LILY

"Why me, as I grew up,
People didn't like it?
For what I, as I grew up,
The young woman was killed?
What are they for me now
The chambers welcome,
Princess is called,
Do not lower your eyes
From my color? Surprised
They don't know where the children are!
Tell me, my brother,
The Queen Blooms! ”
"I don't know, my sister."
And the Flower Queen
He bowed his head
Red and pink
To the white drooping
Lily's puppy.
And Lily wept
Dew-tear ...
She cried and said:
"My brother, with you
We have been in love for a long time,
And I didn't say
As a human being,
How I fought.

My mother ... what is she,
She was still sad
And for me, for the child,
I was amazed, I was amazed
And cried? I do not know,
My only brother!
Who caused her disaster?
I was a child
I played, had fun,
And she was weak,
And our evil master
She cursed.
And she died. And me sir
Took to feed.
I grew up, fell in love
In the white chambers.
I didn't know what I was doing,
What a child.
Mr. went somewhere far away,
And he left me.
And the people cursed him,
The house was burned down ...
And me, I don't know why,
Kill not killed,
Only my long braids
They cut, covered
Shaved with a rag.
Yes, and laughed.
Jews are even unclean
They spat on me.
That's it, my brother,
It was me in the world.
Young, short
They didn't let him live
People of age. I died
In winter under the mud,
And in the spring I prospered
Flower by the valley,
Color white as snow, white!
The guy was amused.
In winter, people ... My God!
They did not let me into the house.
And in the spring, as if by a miracle,
They looked at me.
And the girls bloomed
And began to call
Snow lily;
And I prosper
She stood in the grove, and in the greenhouse,
And in the white chambers.
Tell me, my brother,
Queen Blooms,
Why God set me up
Color in seven worlds?
To make people happy,
The same ones who killed
Me and my mother? .. Merciful
Holy dear God! ”
And Lily wept,
And the Flower Queen
He bowed his head
Red and pink
On white whitens
Lychenko Lily.