• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Причинна. ч.2

    Просмотров: 5
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Тут находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Причинна. ч.2, а также перевод, видео и клип.

    Зареготались нехрещені...
    Гай обізвався; галас, зик.
    Орда мов ріже. Мов скажені,
    Летять до дуба... Нічичирк...
    Схаменулись нехрещені,
    Дивляться — мелькає,
    Щось лізе вверх по стовбуру
    До самого краю.
    Ото ж тая дівчинонька,
    Що сонна блудила:
    Отаку-то їй причину
    Ворожка зробила!
    На самий верх на гіллячці
    Стала... В серце коле!
    Подивилась на всі боки
    Та й лізе додолу.
    Кругом дуба русалоньки
    Мовчки дожидали;
    Взяли її, сердешную,
    Та й залоскотали.
    Довго, довго дивовались
    На її уроду...
    Треті півні: кукуріку! —
    Шелеснули в воду.

    Защебетав жайворонок,
    Угору летючи;
    Закувала зозуленька,
    На дубу сидячи;
    Защебетав соловейко —
    Пішла луна гаєм;
    Червоніє за горою;
    Плугатир співає.
    Чорніє гай над водою,
    Де ляхи ходили;
    Засиніли понад Дніпром
    Високі могили;
    Пішов шелест по діброві;
    Шепчуть густі лози.
    А дівчина спить під дубом
    При битій дорозі.
    Знать, добре спить, що не чує,
    Як кує зозуля,
    Що не лічить, чи довго жить...
    Знать, добре заснула.

    А тим часом із діброви
    Козак виїзжає;
    Під ним коник вороненький
    Насилу ступає.
    «Ізнемігся, товаришу!
    Сьогодні спочинем:
    Близько хата, де дівчина
    Ворота одчинить.
    А може, вже одчинила —
    Не мені, другому...
    Швидче, коню, швидче, коню,
    Поспішай додому!»
    Утомився вороненький,
    Іде, спотикнеться, —
    Коло серця козацького
    Як гадина в’ється.
    «Ось і дуб той кучерявий...
    Вона! Боже милий!
    Бач, заснула, виглядавши,
    Моя сизокрила!»
    Кинув коня та до неї:
    «Боже ти мій, Боже!»
    Кличе її та цілує...
    Ні, вже не поможе!
    «За що ж вони розлучили
    Мене із тобою?»
    Зареготавсь, розігнався —
    Та в дуб головою!

    Ідуть дівчата в поле жати
    Та, знай, співають ідучи,
    Як провожала сина мати,
    Як бивсь татарин уночі.
    Ідуть — під дубом зелененьким
    Кінь замордований стоїть,
    А біля його молоденький
    Козак та дівчина лежить.
    Цікаві (нігде правди діти)
    Підкралися, щоб ізлякать;
    Коли подивляться, що вбитий, —
    З переполоху ну втікать!
    Збиралися подруженьки,
    Слізоньки втирають;
    Збиралися товариші
    Та ями копають;
    Прийшли попи з корогвами,
    Задзвонили дзвони.
    Поховали громадою
    Як слід, по закону,
    Насипали край дороги
    Дві могили в житі.
    Нема кому запитати,
    За що їх убито.
    Посадили над козаком
    Явір та ялину,
    А в головах у дівчини
    Червону калину.
    Прилітає зозуленька
    Над ними кувати;
    Прилітає соловейко
    Щоніч щебетати;
    Виспівує та щебече,
    Поки місяць зійде,
    Поки тії русалоньки
    З Дніпра грітись вийдуть.

    Засмеялись некрещеные ...
    Гай отозвался; шум, зык.
    Орда языков режет. Как бешеные,
    Летят к дубу ... молчок ...
    Опомнились некрещеные,
    Смотрят - мелькает,
    Что-то лезет вверх по стволу
    К самому краю.
    То тая дивчинонька,
    Что сонная блудила:
    Такую-то ей причину
    Гадалка сделала!
    На самый верх на ветке
    Стала ... В сердце колет!
    Посмотрела по сторонам
    И лезет вниз.
    Кругом дуба русалочки
    Молча ждали;
    Взяли ее, сердешную,
    И защекотали.
    Долго, долго дивовалися
    По ее уроду ...
    Третьи петухи: кукареку! -
    Шелохнулось в воду.

    Защебетал жаворонок,
    Вверх летучие;
    Закуковала зозуленька,
    На дуба сидя;
    Защебетал соловей -
    Пошла эхо рощей;
    Краснеет за горой;
    Плугатир поет.
    Чернеет лес над водой,
    Где ляхи ходили;
    Засинели над Днепром
    Высокие могилы;
    Пошел шелест по дубраве;
    Шепчут густые лозы.
    А девушка спит под дубом
    При битой дороге.
    Знать, хорошо спит, не слышит,
    Как кует кукушка,
    Что не считал, долго жить ...
    Знать, хорошо уснула.

    А тем временем из дубравы
    Козак выезжает;
    Под ним конек вороненький
    С трудом ступает.
    «Изнемигся, товарищ!
    Сегодня отдохнем:
    Около дом, где девушка
    Ворота откроет.
    А может, уже открыла -
    Не мне, другому ...
    Скорей, лошади, скорей, лошади,
    Спеши домой! »
    Устал вороненький,
    Идет, споткнется, -
    Круг сердца казацкого
    Как змея вьется.
    «Вот и дуб тот кудрявый ...
    Она! Боже!
    Видишь, уснула, виглядавшы,
    Моя сизокрылая »
    Бросил коня и к ней:
    «Боже ты мой, Боже!»
    Зовет ее и целует ...
    Нет, уже не поможет!
    «За что же они разлучили
    Меня с тобой? »
    Засмеялся, разогнался -
    И в дуб головой!

    Идут девушки в поле жать
    Но, знай, поют идя,
    Как провожала сына мать,
    Как бы все татарин ночью.
    Идут - под дубом зелененьким
    Конь казнен стоит,
    А у его молоденький
    Казак и девушка лежит.
    Интересные (нигде скрывать)
    Подкрались, чтобы излякать;
    Когда посмотрят, что убитый -
    С переполоха на убежал!
    Собирались подруженьки,
    Слезки втирают;
    собирались товарищи
    И ямы копают;
    Пришли попы с хоругвями,
    Зазвонили колокола.
    похоронили обществом
    Следовательно, по закону,
    Насыпали у дороги
    Две могилы во ржи.
    Некому спросить,
    За что их убиты.
    Посадили над казаком
    Явор и ель,
    А в головах у девушки
    Калину.
    прилетает зозуленька
    Над ними ковать;
    прилетает соловей
    Что ничего щебетать;
    Поет и щебечет,
    Пока луна взойдет,
    Пока тии русалочки
    С Днепра греться выйдут.

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет