| Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Причинна. ч.2 Просмотров: 5 0 чел. считают текст песни верным 0 чел. считают текст песни неверным Тут находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Причинна. ч.2, а также перевод, видео и клип. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Орда мов ріже. Мов скажені, Летять до дуба... Нічичирк... Схаменулись нехрещені, Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причину Ворожка зробила! На самий верх на гіллячці Стала... В серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу. Кругом дуба русалоньки Мовчки дожидали; Взяли її, сердешную, Та й залоскотали. Довго, довго дивовались На її уроду... Треті півні: кукуріку! — Шелеснули в воду.
Защебетав жайворонок, Угору летючи; Закувала зозуленька, На дубу сидячи; Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатир співає. Чорніє гай над водою, Де ляхи ходили; Засиніли понад Дніпром Високі могили; Пішов шелест по діброві; Шепчуть густі лози. А дівчина спить під дубом При битій дорозі. Знать, добре спить, що не чує, Як кує зозуля, Що не лічить, чи довго жить... Знать, добре заснула.
А тим часом із діброви Козак виїзжає; Під ним коник вороненький Насилу ступає. «Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем: Близько хата, де дівчина Ворота одчинить. А може, вже одчинила — Не мені, другому... Швидче, коню, швидче, коню, Поспішай додому!» Утомився вороненький, Іде, спотикнеться, — Коло серця козацького Як гадина в’ється. «Ось і дуб той кучерявий... Вона! Боже милий! Бач, заснула, виглядавши, Моя сизокрила!» Кинув коня та до неї: «Боже ти мій, Боже!» Кличе її та цілує... Ні, вже не поможе! «За що ж вони розлучили Мене із тобою?» Зареготавсь, розігнався — Та в дуб головою!
Ідуть дівчата в поле жати Та, знай, співають ідучи, Як провожала сина мати, Як бивсь татарин уночі. Ідуть — під дубом зелененьким Кінь замордований стоїть, А біля його молоденький Козак та дівчина лежить. Цікаві (нігде правди діти) Підкралися, щоб ізлякать; Коли подивляться, що вбитий, — З переполоху ну втікать! Збиралися подруженьки, Слізоньки втирають; Збиралися товариші Та ями копають; Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Поховали громадою Як слід, по закону, Насипали край дороги Дві могили в житі. Нема кому запитати, За що їх убито. Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину. Прилітає зозуленька Над ними кувати; Прилітає соловейко Щоніч щебетати; Виспівує та щебече, Поки місяць зійде, Поки тії русалоньки З Дніпра грітись вийдуть. Засмеялись некрещеные ... Гай отозвался; шум, зык. Орда языков режет. Как бешеные, Летят к дубу ... молчок ... Опомнились некрещеные, Смотрят - мелькает, Что-то лезет вверх по стволу К самому краю. То тая дивчинонька, Что сонная блудила: Такую-то ей причину Гадалка сделала! На самый верх на ветке Стала ... В сердце колет! Посмотрела по сторонам И лезет вниз. Кругом дуба русалочки Молча ждали; Взяли ее, сердешную, И защекотали. Долго, долго дивовалися По ее уроду ... Третьи петухи: кукареку! - Шелохнулось в воду.
Защебетал жаворонок, Вверх летучие; Закуковала зозуленька, На дуба сидя; Защебетал соловей - Пошла эхо рощей; Краснеет за горой; Плугатир поет. Чернеет лес над водой, Где ляхи ходили; Засинели над Днепром Высокие могилы; Пошел шелест по дубраве; Шепчут густые лозы. А девушка спит под дубом При битой дороге. Знать, хорошо спит, не слышит, Как кует кукушка, Что не считал, долго жить ... Знать, хорошо уснула.
А тем временем из дубравы Козак выезжает; Под ним конек вороненький С трудом ступает. «Изнемигся, товарищ! Сегодня отдохнем: Около дом, где девушка Ворота откроет. А может, уже открыла - Не мне, другому ... Скорей, лошади, скорей, лошади, Спеши домой! » Устал вороненький, Идет, споткнется, - Круг сердца казацкого Как змея вьется. «Вот и дуб тот кудрявый ... Она! Боже! Видишь, уснула, виглядавшы, Моя сизокрылая » Бросил коня и к ней: «Боже ты мой, Боже!» Зовет ее и целует ... Нет, уже не поможет! «За что же они разлучили Меня с тобой? » Засмеялся, разогнался - И в дуб головой!
Идут девушки в поле жать Но, знай, поют идя, Как провожала сына мать, Как бы все татарин ночью. Идут - под дубом зелененьким Конь казнен стоит, А у его молоденький Казак и девушка лежит. Интересные (нигде скрывать) Подкрались, чтобы излякать; Когда посмотрят, что убитый - С переполоха на убежал! Собирались подруженьки, Слезки втирают; собирались товарищи И ямы копают; Пришли попы с хоругвями, Зазвонили колокола. похоронили обществом Следовательно, по закону, Насыпали у дороги Две могилы во ржи. Некому спросить, За что их убиты. Посадили над казаком Явор и ель, А в головах у девушки Калину. прилетает зозуленька Над ними ковать; прилетает соловей Что ничего щебетать; Поет и щебечет, Пока луна взойдет, Пока тии русалочки С Днепра греться выйдут. Опрос: Верный ли текст песни? ДаНет Вконтакте Facebook Мой мир Одноклассники Google+ | |