Текст песни Тарас Компаніченко - Батуринська колискова

Спи, дитя моє кохане, люлі, люлі, бай,
Заглядає місяць ясний в наш убогий рай.
Стану я пісень співати і казок казать,
Ти стули-но оченята, треба діткам спать.

Сейм свою мутную хвилю б’є об береги,
Обступили наш Батурин кляті вороги.
Та тверда у нас залога, й козаки якстій,
І надія наша в Бога й в Діві пресвятій.

Люлі, люлі, синку, виростай в забаву,
Козачеству на славу, воріженькам в розправу,
Люлі, люлі, синку...

Але рано нагла зрада: із пекельних врат
Пси скажені увірвались в Божий вертоград.
Плюндрували, мордували, кров живих пили,
Звіру, птиці на поталу мертвих оддали.

Із цього погару злого, із руїн незрим
Виніс нас, моя дитинко, Божий херувим.
І в безпеці нас поставив, спас і сохранив,
І клейноти віри й цноти в нас оборонив.

Люлі, люлі, синку, виростай в забаву,
Козачеству на славу, воріженькам в розправу,
Люлі, люлі, синку...

Бог з тобою, спи, дитинко, тихо засинай.
І розкрали, і розтлили наш убогий рай.
Притчею в язицех стали ми в краях чужих,
І старцями голосили на річках своїх.

Спи, моя мала кровинко, швидше виростай,
Правди Божої й отчизни ворогу не дай.
І поки бенкет свій правлять нелюди й людці,
Стань, мій лицарю, на варті ти з мечем в руці.
І поки бенкет свій правлять нелюди й людці,
Стань, мій лицарю, на варті із мечем в руці.

Люлі, люлі, синку, виростай в забаву,
Козачеству на славу, воріженькам в розправу,
Люлі, люлі, синку...

Бо тверда у нас залога, й козаки якстій,
І надія наша в Бога й в Діві пресвятій.
Люлі, люлі, синку...

Спи, дитя мое любимое, люли, люли, бай,
Заглядывает месяц ясный в наш убогий рай.
Стану я песни петь и сказок говорить,
Ты закрой-ка глаза, надо деткам спать.

Сейм свою мутную волну бьет о берега,
Обступили наш Батурин проклятые враги.
И твердая у нас залога, и казаки ЯКСТА,
И надежда наша в Бога и в Деве пресвятой.

Люли, люли, сынок, вырастай в забаву,
Казачества на славу, враги в расправу,
Люли, люли, сынок ...

Но рано внезапная измена: с адских врат
Псы бешеные ворвались в Божий вертоград.
Разоряли, мучили, кровь живых пили,
Зверю, птице в жертву мертвых отдали.

С этого Погар злого, из руин незримо
Вынес нас, моя детка, Божий херувим.
И в безопасности нас поставил, спас и сохранив,
И клейноти веры и добродетели в нас защитил.

Люли, люли, сынок, вырастай в забаву,
Казачества на славу, враги в расправу,
Люли, люли, сынок ...

Бог с тобой, спи, детка, тихо засыпай.
И разворовали, и розтлилы наш скудный рай.
Притчей во языцех стали мы в краях чужих,
И старцами голосили на реках своих.

Спи, моя малая кровиночка, скорее вырастай,
Правды Божьей и отчизны врагу не дай.
И пока пир свой правят нелюди и людишки,
Стань, мой рыцарь, на страже ты с мечом в руке.
И пока пир свой правят нелюди и людишки,
Стань, мой рыцарь, на страже с мечом в руке.

Люли, люли, сынок, вырастай в забаву,
Казачества на славу, враги в расправу,
Люли, люли, сынок ...

Потому твердая у нас залога, и казаки ЯКСТА,
И надежда наша в Бога и в Деве пресвятой.
Люли, люли, сынок ...