Текст песни Тарас Компаніченко - Гомін, гомін по діброві

Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє.

- Іди, сину, іди пріч від мене,
Хай тебе татарин візьме!
- Мене, мамо, татарин боїться,
В чистім полі сторониться.

- Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе орда візьме!
- Мене, мамо, мене й орда знає,
В чистім полі обминає.

- Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе москаль візьме!
- Мене, мамо, мене й москаль знає,
К собі в гості підмовляє.

- Вернись, вернись, вернись, мій синоньку,
Змию тобі головоньку!
- Мені, мамо, мені змиють дощі,
А розчешуть буйні вітри.

Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває.
Миють дощі, миють білі кості, -
Син додому не вертає...

Rumble, rumble, rumble on the oak,
Fog field covers,
Fog field, field cover,
The mother drives her son away.

- Go, son, get away from me,
Let the Tatar take you!
- Me, mother, the Tatar is afraid,
Avoid in a clear field.

- Go, son, get away from me,
Let the horde take you!
- Me, mom, me and the horde knows,
In a clear field bypasses.

- Go, son, get away from me,
Let the Muscovite take you!
- Me, mother, the Muscovite knows me,
He persuades him to visit.

- Come back, come back, come back, my son,
I'll snake your head!
- To me, mum, to me rains will wash away,
And strong winds will comb.

Rumble, rumble, rumble on the oak,
Fog covers the field.
They wash the rains, they wash the white bones, -
The son does not return home ...