Я – професійний раб по духу і по крові,
За соцпоходженням також я із рабів,
Я – раб в своїх кістках, я – раб в своїй основі,
Я – раб в своїх думках і у вживанні слів,
Раб-професіонал в дванадцятім коліні,
Потомственний кріпак, закутий в ниць свою,
Що дід заповідав мені і сталось нині –
Плебейський козачок у рідному краю.
За вироком в житті присуджений нарузі,
За декілька віків до рождества свого
Я увійшов у світ з тавром чужих ілюзій:
Кому поклони бить? І славити кого?
Ровесники мої, невільничеє братство:
Покора – наша плоть, смиренність – наша кров.
Восславимо ж своє благословенне рабство
За щастя відчувать послаблення оков.
О, непорочність віри, знесиленого роду
Я небуття свого тобі ввіряю скарб,
Бо рабська смерть моя запліднить дух свободи,
Я знаю, що кажу: я – професійний раб!
Я - профессиональный раб по духу и по крови,
По соцпоходженням также я из рабов,
Я - раб в своих костях, я - раб в своей основе,
Я - раб в своих мыслях и в употреблении слов,
Раб-профессионал в двенадцатому колене,
Потомственный крепостной, закованный в ниц свою
Что дед завещал мне и произошло сейчас -
Плебейский казачок в родном краю.
По приговору в жизни приговорен поруганию,
За несколько веков до рождества своего
Я вошел в мир с клеймом чужих иллюзий:
Кому поклоны бить? И славить кого?
Ровесники мои, невильничее братство:
Покорность - наша плоть, смирение - наша кровь.
Восславим же свое благословение рабство
За счастье почувствовал ослабление оков.
О, непорочность веры, обессиленного рода
Я небытие своего тебе вверяю сокровище,
Потому рабская смерть моя оплодотворит дух свободы,
Я знаю, что говорю: я - профессиональный раб!
