Текст песни Тарас Прохасько - FM - Track 03

19.11 Хто побачив зиму, весну, літо й осінь, той не побачить вже нічого радикально нового.

Пори року існують для того, щоб ніколи не набриднути, тому їх так скоро забуваємо. Вже через певний час стираються риси попереднього сезону, і осінь наступного року буде такою ж вражаючою, як і минулого.

Але сезони вимагають уваги. Не можна перетворювати найтонші зміни пори року в мінливість погоди — стало зимно, стало мокро чи ще якось неприємно.

Ми ж поводимося легковажно. Навіть наша мова виявляє цю байдужість. Араби мають кілька десятків слів, які означають відтінки кольору піску. Тільки піску. А

ескімоси знають сотню слів, що описують найрізноманітніші стани снігу — кольори, твердість, податливість. У них узагалі відсутнє слово «сніг». їхня мова має відповідники з одного слова, скажімо, «ранковому блискучому снігові, по якому

важко йти, бо зверху твердо, а під тим глибоко» — це все лише одне слово. І це — увага до власного середовища. А ми, вважаючи, що говоримо поетично, кажемо —

листя пожовтіло, жовте листя. Та хіба воно таке однакове? Хіба воно просто жовте?

І хіба так само жовте на дереві, в часі падіння і на землі? А на землі воно що — не міняє кольору залежно від того, чи лежить поодиноко, чи зібране у купу, чи полежало кілька хвилин, чи пару днів і ночей. А якщо ще був мороз або дощ?

Та осінь визначається не самим лише відтінком листя. Таких характеристик у неї безліч. Те, що вони забуваються, зовсім не виправдовує того, щоб їх не бачити і не намагатися запам'ятати. Немає вірнішої методики організації щоденного життя, ніж мудрого підпорядкування фенології — плинові змін у порах року. Якщо застосувати цю методику, то можете бути спокійними за власну голову — ніяких непорозумінь у ній не станеться. А до всього, що робиш — додасться особливий колорит непозбавленості сенсу. їжа буде ліпшою, сон цікавішим, вино цілющішим. Треба лиш відчути, як через тебе проходить зима, весна, літо і осінь.

19.11 Кто увидела зиму, весну, лето и осень, он не увидит ничего радикально нового.

Существуют сезоны, чтобы никогда не беспокоить, поэтому они забудут их так скоро. Уже через определенное время особенности предыдущего сезона стираются, а падение в следующем году будет так же впечатляющим, как прошлое.

Но сезоны требуют внимания. Невозможно превратить самые лучшие изменения во время года в изменчивости погоды - стало другим, он стал влажным или как-то неприятным.

Мы ведем себя слегка. Даже наш язык обнаруживает это безразличие. У арабов есть несколько десятков слов, которые означают оттенки цвета песка. Только песок. А ТАКЖЕ

Эскимос знает сотни слов, которые описывают самые разнообразные снежные цвета, твердость, чума. У них нет слова «снег» в целом. Их язык имеет матчи от одного слова, скажем: «Утро блестящий снег, на котором

Трудно пойти, потому что сверху твердо, а под этим глубоким »- это просто одно слово. И это внимание к собственной среде. И мы, учитывая, что говорят поэтически, скажем -

Листья кричат, желтые листья. Но если это то же самое? Это просто желтый?

И это также желтый на дереве, во время падения и на земле? И на Земле это то, что - не меняет цвета в зависимости от того, поодиночны ли это или собраны в группе, или было сделано несколько минут или пару дней и ночей. А если бы был мороз или дождь?

Эта осень не определяется оттенем листьев. Есть много таких характеристик. Тот факт, что они забыты, не оправдывают их, чтобы они не видят их и не пытаются их вспомнить. Нет верной методологии для организации повседневной жизни, чем мудрое подчинение фенологии - изменение жидкости в возрасте года. Если вы применяете эту технику, вы можете быть спокойным для своей головки - не произойдет недоразумений. И ко всему, что вы делаете - будет добавлен особый цвет значения значения. Еда будет лучше, мечта интереснее, исцеление вина. Мы должны чувствовать себя как зима, весна, лето и осень.