Текст песни Тарас Прохасько - FM - Track 07

02.12 Сьогодні зі мною стався дивний збіг обставин, який можна назвати магічним. Адже буває так, що, думаючи, може, навіть неусвідомлено, про когось, ми викликаємо його образ протягом дня ще і ще раз.

Рано я хотів чи поголитися, чи то просто сполокати лице. Глянувши в дзеркало, я сказав собі: «Богумілу! Грабалу!» А перед вечором зайшов у винарню. І там дух

Грабала перестрів мене знову (звичайно, що він, якби мав десь з'явитися, то хіба при вині). У винарні заїжджий чех оповів мені про смерть Грабала. Історія була страшенно зворушливою. І ще більш милою, тому що неправдивою. Але у неї вірять чехи, земляки великого Богуміла Грабала. Чех оповідав таке: коли Грабал лежав у лікарні із знерухомленими ногами, то його привабили пташки, які вовтузилися за вікном. Пан Богуміл підповз до підвіконня і кришив птахам хліб з лікарняної пайки. А тим часом все більше вихилявся з вікна, підслуховуючи пташині розмови. Аж до того моменту, поки не втратив рівноваги і сам не вилетів через вікно, забившись на смерть.

Насправді достовірно відомо, що старенький Грабал знехтував і медициною, і

хворобою, і неміччю. Може, хотів спробувати себе у ролі описаного ним дерев'яного ангела, розпиляного на кавалки на подвір'ї празької церковці. А може, його закликав хтось із тих, хто часто з'являвся і до нього, і до його діда, і тата після кількох глечиків моравського вина — Христос, Фрідріх Великий, Лао Цзи.

Грабал — напевно, найбільший поет сучасної Чехії, який писав підслухані

оповідання. Почуте від звичайних пражан заломлювалося у кирниці-калабані-струмку Богумілової фантазії і ставало шедеврами. Його знав цілий світ, а тим часом Грабал працював або на заводі, де йому потрощило голову, або на пункті прийому макулатури, куди всякі празькі диваки зносили використаний папір. Його князівство — дивовижна чеська мова, вино, примари і оповіді переповнених життям напіввар'ятів. «Богумілу! Грабалу!» — звертався він до свого зображення

докірливим голосом рідної мами. Зображення мовчало. А Богуміл записував історії. Він помер того літа, коли вмирали такі самі, як він, засушені старці — Жак-Ів Кусто, Булат Окуджава, мати Тереза.

А сьогодні прийшов якимись натяками до мене, як колись приходили до нього інші безсмертні старці.

І що дивно — майже всі люди, яких я поважаю, вже мали хоч якийсь стосунок Із цим небіжчиком.

02.12 Сегодня было странное совпадение обстоятельств, которые можно назвать волшебными. В конце концов, это случается, думая, может быть, даже бессознательно, о ком -то, мы называем его образ в течение дня и снова.

Я хотел побриться рано или просто промыть твое лицо. Глядя в зеркало, я сказал себе: «Бохумиль! Грагал! » И до вечера он вошел в винодельню. И есть дух

Ограбление снова утолтило меня (конечно, что, если ему пришлось где -то появиться, то по вине). В Винарне чешский чеш рассказал мне о смерти ограбления. История была ужасно трогательной. И еще более мило, потому что это ложное. Но ее верит чехи, соотечественники великого богума. Чеш сказал следующее: когда ограбление лежало в больнице с иммобилизованными ногами, его привлекли птицы, которые были ранены за окном. Мистер Богумил заполз к подоконнику и рассылал птиц с больничным рациона. Тем временем он становился все более и больше вне окна, слушая разговоры о птицах. До того момента, как он потерял равновесие и не вылетел из окна, ударив до смерти.

На самом деле известно, что старый кролик пренебрегал как лекарством, так и

Болезнь и немоща. Может быть, он хотел попробовать себя в роли деревянного ангела, описанного им, распыленным в углероде во дворе Пражской церкви. Или, может быть, один из тех, кто часто казался ему и его дедушке, и папу после нескольких кувшинов моравского вина - Христос, Великий Фридрих, Лао Цуй, назвал его.

Grabal, вероятно, величайший поэт современной Чешской Республики, который написал, слушали

история. Слышал от обычных празанов в кирнитса-калабани фантазии богумило и стал шедеврами. Он знал весь мир, и тем временем ограбление работало либо на фабрике, где он сломал голову, либо в точке приема отработанной бумаги, где все носимые в пражных минутах использовались бумага. Его княжество -это замечательный чешский язык, вино, призраки и истории, переполненные жизнями наполовину. «Богумил! Грагал! » Он обратился к своему имиджу

упрекнул голос его матери. Изображение было тихо. И Бохиль записал истории. Он умер тем летом, когда он умирал, сушеные старейшины-Жаки Кусто, Булат Окуджава, мать Тереза.

И сегодня я пришел для меня некоторых намеков, когда к нему пришли другие бессмертные старейшины.

И это странно - почти все люди, которых я уважаю, уже имели какие -либо отношения с этим мертвым человеком.