© Ой сльози слізоньки мої,
Чом не до неба прагнете а до землі ?
Я вами наче зернами засіяла свій сад,
Але кохання квітка в нім не проросла…
Ой сльози слізоньки мої,
Чому скупали в горі ви лице мені.
Я день від дня мов не своя – чужа,
Чому мов кава доленька моя гірка ?
П :
Надії – і подаровані мрії,
Що обіцяли твої небеса.
Надії – мов пані посивілі,
Моя любов – дівчина рокова.
Годі пити на сьогодні,
З дому свого прожену печаль.
На всі чотири сторони, та й до біди,
Шукатиму дорогу у свій рай.
Поміж скелі і колючі терна,
За тобою хоч на край землі.
У моїм саду колюча стерня,
Замість квітів що обіцяв мені.
© slizonky Oh my tears,
Why do you aspire to the sky and the earth?
I like the grains you sowed your garden,
But love flower sprouted in him ...
Oh my tears slizonky,
Why skupaly in trouble you face me.
Day by day I did not like his own - alien,
Why is my fortune as coffee bitter?
P:
Hope - and donated dreams
What is your promised heaven.
Hope - like Mrs. of gray,
My love - she fatal.
Enough drinking for today,
From his house Cast sadness.
On all four sides, and mischief,
Look for a way to paradise.
Between the rocks and prickly thorns,
For you to the end of the earth.
In my garden prickly stubble,
In lieu of flowers had promised me.
