Текст песни Тарас Шевченко - І мертвим, і живим, і ненародженим...

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ

ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

Аще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавижу, ложь есть.
Соборное послание Иоанна Глава 4, ст. 20.

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає -
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають, -
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають.;:
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродивії
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра;
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилилисьі
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв;
І сонця правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тоді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли!
Не плакали б діти, мати б не ридала,
Не чула б у бога вашої хули.
І сонце не гріло б смердячого гною
На чистій, широкій, на вольній землі.
І люди б не знали, що ви за орли,
І не покивали б на вас головою.
Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди.
Настане суд, заговорять
І Дніпро і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... І не буде
Кому помагати:
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! Образ божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тільки, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, - і премудрих
Немудрі одурять!

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізете на небо:
- І ми - не ми, і я - не я!
І все те бачив, і все знаю:
Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тільки я!
Та куций німець узлуватий,
А більш нікого!.. - Добре, брате,
Що ж ти такеє?
- Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм. -
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: - Ви моголи. -
- Моголи! моголи! -
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: - Ви слав'яни.
- Слав'яни! слав'яни!
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав'янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слав'янського люду -
Всі знаєте. А своєї
Дастьбі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже.
Отоді ми заходимось!
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люди,
А гвалту! а крику!
- І гармонія, і сила:
Музика та й годі!
А історія!.. Поема
Вольного народа!
Що ті римляни убогі!
Чорт зна що - не Брутиі
У нас Брути! і Коклеси!
Плавні, незабуті!
( У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась! -
Кров

И мертвым, и живым, и нерожденным

ЗЕМЛЯКАМ МОИМ В Украйна И НЕ В Украйна МОЕ дружеское послание

Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своего ненавижу, ложь есть.
Соборное послание Иоанна Глава 4, ст. 20.

И смеркается, и светает,
День божий проходит,
И снова народ Утомленные
И все покоится.
Только я, как окаянный,
И день и ночь плачу
На распутьях многолюдных,
И никто не видит,
И не видит и не знает -
Оглохли, не слышат;
Кандалами меняются,
Правдой торгуют.
И господа презирают, -
людей запрягают
В тяжелые ига. Пашут беда,
Бедой засевают.;:
А что вредит? увидите,
Которые будут жатвы!
Опомнитесь, недочеловеки,
дети юродивии
Посмотрите на рай тихий,
На свою страну!
Полюбите искренним сердцем
Большую развалины
Розкуйтеся, братайтесь!
В чужом краю
Не ищите, не спрашивайте
Того, что нет
И на небе, а не только
На чужом поле.
В доме своя и правда,
И сила, и воля.

Нет на свете Украины,
Нет другого Днепра;
А вы претесь на чужбину
Искать хорошего добра,
Хорошая святого. Свободы! воли!
Братства братского! нашли,
Несли, несли с чужого поля
И в Украине принесли
Больших слов большую силу,
И больше ничего. кричите,
Что бог создав вас не для того,
Чтобы вы лжи поклонились! ..
И хилитесь, как и хилилисьи
И снова шкуру дерете
С братьев незрящих, гречкосеев;
И солнца правды дозривать
В немецкие земле, не чужие,
Претесь снова! .. Если бы взять
И всю рухлядь с собой,
Дедами краденое добро,
Тогда остался бы сиротой
Со святыми горами Днепр!
Ох, если бы то было, да вы не возвращались,
Чтобы там и умирали, где вы поросли!
Не плакали бы дети, иметь бы не рыдала,
Не слышала бы в бога вашей хулы.
И солнце не грело бы смердящего навоза
На чистой, широкой, на вольной земле.
И люди не знали, что вы за орлы,
И не покивали бы вас головой.
Опомнитесь! Будьте люди,
Грянет!
раскуются вскоре
Закованные люди.
Наступит суд, заговорят
И Днепр и горы!
И потечет сторикамы
Кровь в синее море
Детей ваших ... И не будет
Кому помогать:
Отречется брат брата
И ребенка мать.
И дым облаком заступит
Солнце перед вами,
И навеки прокленетесь
Своими сынами
Умойтесь! образ божий
Грязью НЕ скверните.
Не дури детей ваших,
Что они на свете
На то только, чтобы панувать ...
Потому неученых глаз
Заглянет им в душу
Глубоко! глубоко!
Дознаються голубки,
Чья вас шкура,
И осудят, - и мудрецов
Незамысловатые обманут!

Если бы вы учились так, как надо,
Так и мудрость бы была своя.
А то залез на небо:
- И мы - не мы, и я - не я!
И все это видел, и все знаю
Нет ни ада, ни рая,
Нет и бога, только я!
И короткий немец узлуватий,
А больше никого! .. - Хорошо, брат,
Что же ты такое?
- Пусть скажет
Немец. Мы не знаем. -
Так-то вы учитесь
В чужом краю!
Немец скажет: - Вы монголы. -
- Моголы! монголы! -
золотого Тамерлана
Внучата голые.
Немец скажет: - Вы славяне.
- Славяне! славяне!
Славных прадедов великих
Правнуки поганые!
И Коллара читаете
Из всей силы,
И Шафарик, и Ганка,
И в славьянофилы
Так и претесь ... И все языки
Славянского народа -
Все знаете. А своей
Дастьби ... Когда будем
И по-своему глаголать,
Как немец покажет
Да к тому и истории
Нашу нам расскажет.
Тогда мы заходимось!
хорошо принялись
По немецкому показа
И заговорили
Так, что немец не второпа,
Учитель большой,
А не то, чтобы простые люди,
А гвалта! и вопль!
- И гармония и сила:
Музыка и только!
А история! .. Поэма
Вольного народа!
Что те римляне убогие!
Черт знает что - Брутии
У нас Бруты! и Коклес!
Плавные, незабытых!
(У нас свобода вырастала,
Днепром умывалась,
У главы горы слала,
Степью укрывалась! -
кровь