Текст песни Тарас Шевченко - Русалка

Породила мене мати
В високих палатах.
Та й понесла серед ночі
У Дніпрі скупати.
Купаючи, розмовляла
Зо мною, малою: —
Пливи, пливи, моя доню,
Дніпром за водою.
Та випливи русалкою
Завтра серед ночі,
А я вийду гуляти з ним,
А ти й залоскочеш.
Залоскочи, моє серце:
Нехай не сміється
Надо мною, молодою,
Нехай п'є-уп'ється,
Не моїми кров-сльозами —
Синьою водою Дніпровою...
Нехай собі Гуляє з дочкою.
Пливи ж, моя єдиная.
Хвилі! мої хвилі!
Привітайте русалоньку...—
Та й заголосила,
Та й бобігла. А я собі
Плила за водою,
Поки сестри не зустріли,
Не взяли з собою.
Уже з тиждень, як росту я,
З сестрами гуляю
Опівночі. Та з будинку
Батька виглядаю.
А може, вже поєдналась
З паном у палатах?
Може, знову розкошує
Моя грішна мати? —
Та й замовкла русалочка,
В Дніпро поринула,
Мов пліточка. А лозина
Тихо похитнулась.

Вийшла мати погуляти,
Не спиться в палатах.
Пана Яна нема дома,
Ні з ким розмовляти.
А як прийшла до берега,
То й дочку згадала,
І згадала, як купала
І як примовляла.
Та й байдуже. Пішла собі
У палати спати.
Та не дійшла,— довелося
В Дніпрі ночувати.
І незчулась, як зуспіли
Дніпрові дівчата —
Та до неї, ухопили,
Та й ну з нею гратись,
Радісінькі, що піймали,
Грались, лоскотали,
Поки в вершу не запхали...
Та й зареготались.
Одна тільки русалонька
Не зареготалась.

Читає: Раїса Недашківська (Народна артистка України)

She gave birth to my mother
In the high wards.
And she took it in the middle of the night
In the Dnieper to buy.
Bathing, talking
With me, little: -
Pliva, pliva, my daughter,
The Dnieper beyond the water.
And swims with a mermaid
Tomorrow in the middle of the night,
And I'll go out for a walk with him,
And you snap.
Clap my heart:
Don't laugh
I have to, young,
Let him drink,
Not my blood tears -
The blue water of the Dnieper ...
Let Yourself Walk With Your Daughter.
Well, my only one.
Waves! my waves!
Congratulations to the little mermaid ...—
And she said,
Yes, and a bobble. And myself
She swam for water,
Until the sisters met,
They did not bring with them.
Ever since I was growing up,
I'm walking with my sisters
At midnight. Yes from the house
I look like a father.
Or maybe already united
With the gentleman in the wards?
Maybe luxurious again
My sinful mother? -
And the mermaid stopped,
In the Dnieper plunged,
Like a tile. And the vine
She staggered softly.

Out to have a walk,
Do not sleep in the wards.
Mr Jan is not at home,
No one to talk to.
And when she came ashore,
And my daughter remembered
And she remembered her bathing
And as the saying goes.
And indifferent. Went to myself
In the ward to sleep.
But it didn't come, - it was necessary
In the Dnieper overnight.
And did not hear how they had succeeded
Dnipro girls -
But to her, they grabbed,
Yeah, well, play with it,
Joyful Catching
They played, tickled,
Until the poem was stuffed ...
And they burst out laughing.
Only a little mermaid
She didn't laugh.

By: Raisa Nedashkivska (People's Artist of Ukraine)