• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Шевченко - Сон2

    Просмотров: 5
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Тут находится текст песни Тарас Шевченко - Сон2, а также перевод, видео и клип.

    Летим. Дивлюся, аж світає,

    Край неба палає,

    Соловейко в темнім гаї

    Сонце зострічає.

    Тихесенько вітер віє,

    Степи, лани мріють,

    Меж ярами над ставами

    Верби зеленіють.

    Сади рясні похилились,

    Тополі по волі

    Стоять собі, мов сторожа,

    Розмовляють з полем.

    І все-то те, вся країна

    Повита красою,

    Зеленіє, вмивається

    Дрібною росою,

    Споконвіку вмивається,

    Сонце зострічає...

    І нема тому почину,

    І краю немає!

    Ніхто його не додбає

    І не розруйнує...

    І все-то те... Душе моя, /268/

    Чого ти сумуєш?

    Душе моя убогая,

    Чого марне плачеш,

    Чого тобі шкода? Хіба ти не бачиш,

    Хіба ти не чуєш людського плачу?

    То глянь, подивися; а я полечу

    Високо, високо за синії хмари;

    Немає там власті, немає там кари,

    Там сміху людського і плачу не чуть.

    Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш,

    Латану свитину з каліки знімають,

    З шкурою знімають, бо нічим обуть

    Княжат недорослих; а он розпинають

    Вдову за подушне, а сина кують,

    Єдиного сина, єдину дитину,

    Єдину надію! в військо оддають!

    Бо його, бач, трохи! А онде під тином

    Опухла дитина, голоднеє мре,

    А мати пшеницю на панщині жне.

    А он бачиш? Очі! Очі!

    Нащо ви здалися,

    Чом ви змалку не висохли,

    Слізьми не злилися?

    То покритка попідтинню

    З байстрям шкандибає,

    Батько й мати одцурались

    Й чужі не приймають!

    Старці навіть цураються!!

    А панич не знає,

    З двадцятою, недоліток,

    Душі пропиває!

    Чи Бог бачить із-за хмари

    Наші сльози, горе?

    Може, й бачить, та помага,

    Як і оті гори

    Предковічні, що политі

    Кровію людською!..

    Душе моя убогая!

    Лишенько з тобою.

    Уп’ємося отрутою,

    В кризі ляжем спати,

    Пошлем думу аж до Бога,

    Його розпитати, /269/

    Чи довго ще на сім світі

    Катам панувати??

    Лети ж, моя думо, моя люта муко,

    Забери з собою всі лиха, всі зла,

    Своє товариство — ти з ними росла,

    Ти з ними кохалась, їх тяжкії руки

    Тебе повивали. Бери ж їх, лети

    Та по всьому небу орду розпусти.

    Нехай чорніє, червоніє,

    Полум’ям повіє,

    Нехай знову рига змії,

    Трупом землю криє.

    А без тебе я де-небудь

    Серце заховаю

    Та тим часом пошукаю

    На край світа раю.

    І знов лечу понад землею, І знов прощаюся я з нею.

    Тяжко матір покидати

    У безверхій хаті,

    А ще гірше дивитися

    На сльози та лати.

    Лечу, лечу, а вітер віє,

    Передо мною сніг біліє,

    Кругом бори та болота,

    Туман, туман і пустота.

    Людей не чуть, не знать і сліду

    Людської страшної ноги.

    І вороги й невороги,

    Прощайте, в гості не приїду!

    Упивайтесь, бенкетуйте —

    Я вже не почую,

    Один собі навік-віки

    В снігу заночую.

    І поки ви дознаєтесь,

    Що ще є країна,

    Не полита сльозьми, кров’ю,

    То я одпочину...

    Одпочину... Аж слухаю —

    Загули кайдани

    Під землею... Подивлюся...

    О люде поганий! /270/

    Де ти взявся? Що ти робиш?

    Чого ти шукаєш

    Під землею? Ні, вже, мабуть,

    Я не заховаюсь

    І на небі!.. За що ж кара,

    За що мені муки?

    Кому я що заподіяв?

    Чиї тяжкі руки

    В тілі душу закували,

    Серце запалили

    І галичі силу

    Думи розпустили??

    За що, не знаю, а караюсь,

    І тяжко караюсь!

    І коли я спокутую,

    Коли діжду краю,

    Не бачу й не знаю!!

    We're flying. I look, until it shines,

    The edge of the sky is burning,

    Nightingale in a dark grove

    The sun is setting.

    The wind is blowing softly,

    Steppes, doe dreams,

    Between the gullies over the joints

    The willows are green.

    Ornate gardens have sloped,

    Poplar at will

    They stand for themselves as a watchman,

    Talking to the field.

    And that's the whole country

    Enveloped in beauty,

    Greenery, washed

    Small dew,

    Ever since,

    The sun meets ...

    And that is not the beginning,

    And there is no edge!

    Nobody gets it

    And it won't destroy ...

    And all that ... My soul, / 268 /

    What do you miss?

    My poor soul,

    What are you crying for,

    What are you sorry for? Can't you see

    Can't you hear the human crying?

    So look, look; and I'll fly

    High, high above the blue clouds;

    There is no power there, no punishment there,

    There is human laughter, and I do not cry.

    Look, in the paradise that you leave,

    Latina pork is removed from the cripple,

    They take off the skin because they have nothing to wear

    The princes of the underage; and they crucify him

    Widow for per capita, and sons forged,

    An only son, an only child,

    The only hope! in the army give!

    Because, you see, a little! And there under the mud

    Swollen baby, starving,

    And to have wheat on a cornet is reaping.

    And you see? Eyes! Eyes!

    Why did you give up

    Why aren't you almost dry,

    The tears did not merge?

    That is the cover of the sole

    With the Beysters,

    The father and mother looked away

    And strangers do not accept!

    Old men even shun !!

    And the panic doesn't know

    With the twenties, the drawback,

    Sinks of soul!

    Does God see from beyond the cloud

    Our tears, woe?

    Maybe she sees, but it helps

    Like these mountains

    Ancestors watered

    Human blood! ..

    My poor soul!

    Only with you.

    Let's hope the poison,

    In a crisis we go to bed,

    I will send the doom to God,

    Ask him, / 269 /

    How long is it in the seven worlds?

    Katam rule ??

    Fly, my doom, my fierce flour,

    Take away all the evils, all the evils,

    Your company - you grew up with them,

    You made love to them, their heavy hands

    You were called out. Take them, fly

    But across the sky, the horde is dissolving.

    Let it turn black, turn red,

    Flames whistles,

    Let the snake rig again,

    The corpse hides the ground.

    And without you I am somewhere

    I keep my heart

    In the meantime, I'm looking

    To the end of the world I advise.

    And again I fly over the earth, And again I say goodbye to her.

    It's hard to leave your mother

    In a dormitory house,

    Even worse, look

    On tears and patches.

    I fly, I fly, and the wind blows,

    The snow in front of me is white,

    Round the hills and marshes,

    Fog, fog and void.

    People do not hear, do not know and do not follow

    Human scary leg.

    And enemies and enemies,

    Goodbye, I'm not coming!

    Rejoice, feast -

    I will no longer hear

    One for yourself forever

    I spend the night in the snow.

    And until you find out,

    What else is a country,

    Not spilled with tears, blood,

    So I'll rest ...

    Rest ... Already listening -

    Shackled the shackles

    Underground ... I'll see ...

    O bad people! / 270 /

    Where did you come from? What are you doing?

    What are you looking for

    Underground? No, already, probably,

    I don't hide

    And in heaven! .. What is the punishment for,

    Why do I suffer?

    To whom did I do anything?

    Whose heavy hands

    In the body the soul was buried,

    The heart was lit.

    And the needle force

    Duma dissolved ??

    For what, I do not know, but I am being punished,

    And I am severely punished!

    And when I redeem myself,

    When on the edge,

    Can't see and don't know !!

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет