Рабів до раю не пускають,
Такий в нас час, таке життя,
А ми живем, не помічаєм,
Що ми рабами помираєм.
Тяжко,тяжко жити знаю,
Та це нам права не дає,
Будь зігнутим в ріднім краю,
Але на жаль,це так вже є.
Тому прошу вас: встаньте гордо,
Підніміть угору ви кулак,
Ви є діти козацького роду,
А не збіговисько собак.
Slaves are not allowed into paradise,
Such is our time, such is our life,
And we live, do not notice,
That we slaves die.
It's hard, hard to live I know
But it does not give us the right,
Be bent in your native land,
But unfortunately, this is already the case.
Therefore I beseech you, stand up proudly,
Raise your fist,
You are children of the Cossack family,
Not a gathering place for dogs.
