Ти знаєш,коли на душі неначе камінь,який скинути неможливо
І наскільки б красиво не звучали мої слова
Я розумію, що нічого не відчуваю до тих,яких раніше любила
Від цього просто обертом йде голова
Все дуже швидко змінюється,неначе прогноз погоди
Неначе ціни на авіаквитки
Ти знаєш,я б залюбки куди-небудь відлетіла
Кудись подалі ,аби тільки втікти
Від цих безкінечних,фальшивих іроній
Від якихось дрібних і буденних проблем
Від цих обличь колись таких рідних,а зараз таких монотонних
І серце розривається поміж всіх цих дилем
І хто тут винен?-скажеш ти ,як завжди
Вони всі приходили ,залишались і йшли
І де мені шукати цієї правди?
І чи можливо її хоч десь знайти?
Знаєш,тут не винен ніхто ,ні в чому
Серце просто згасло і вже не горить
Так буває ,рідні стають знайомими
І потрібно для цього лише одна мить
Ти знаєш,коли на душі неначе бетонні плити,
Коли наче любиш,а наче уже і ні.
Мені потрібно розібратись і зрозуміти,
...Можливо поруч зовсім не ті.
Татьяна Бованенко.
Ты знаешь, когда на душе словно камень, сбросить невозможно
И насколько бы красиво не звучали мои слова
Я понимаю, что ничего не чувствую к тем, которых раньше любила
От этого просто кругом идет голова
Все очень быстро меняется, как будто прогноз погоды
Как будто цены на авиабилеты
Ты знаешь, я бы с удовольствием куда-нибудь отлетела
Куда подальше, лишь бы уйти
От этих бесконечных, фальшивых Ирон
От каких-то мелких и будничных проблем
От этих лиц когда таких родных, а сейчас таких монотонных
И сердце разрывается между всех этих дилемм
И кто здесь виноват? Скажи ты, как всегда
Они все приходили, оставались и шли
И где мне искать эту правду?
И возможно ее хоть где-то найти?
Знаешь, здесь не виноват никто, ни в чем
Сердце просто погас и уже не горит
Так бывает, родные становятся знакомыми
И нужно для этого только одно мгновение
Ты знаешь, когда на душе словно бетонные плиты,
Когда как любишь, а как уже и нет.
Мне нужно разобраться и понять,
... Возможно рядом совсем не те.
Татьяна Бованенко.
