1.На толоці журавель журно в”є
Із соломи перевеслечко.
Запряжуся у гніздо, у своє
Та й полину вслід за веснами.
Здожену, не здожену, джигуну,
Все одно сидіть не хочеться
Птаство тиче у його сивину, сивину
І хіхіка і регочеться.
Приспів:
Доля в кожного своя,
Не утримуй на землі журавля.
2.Жовтороті горобці-стрибунці,
Надулися-набундючились.
Цвіль-цвірінь, хіба не вистачить стріх,
Це для чого так осмучитись.
Утопили перевесло в лиман,
Мов воно тому причиною.
Журавель лише сміється, дарма, все дарма
Все одно кудись полинемо.
Приспів:
3.На толоці журавель вже не в”є
Із соломи перевеслечко.
Полишив гніздо порожнє та ши не своє,
Та й помчав услід за веснами,
Та й помчав услід за веснами.
Та й помчав услід за веснами.
1. There is a crane on the ground
Straw oar.
I will harness myself to the nest, to my own
And wormwood after spring.
Overtaken, not overtaken, jigun,
You still do not want to sit
The bird runs into its gray, gray
And giggles and laughs.
Refrain:
Everyone has their own destiny,
Do not keep a crane on the ground.
2. Yellow-jumping sparrows,
They swelled up.
Mold-squeak, is not enough roof,
That's why I'm so upset.
They drowned the oar in the estuary,
That is the reason.
The crane just laughs, in vain, all in vain
All the same we will go somewhere.
Refrain:
3. The crane is no longer in the throng
Straw oar.
He left the nest empty and not his own,
And he ran after the springs,
Yes, and ran after the spring.
Yes, and ran after the spring.
