Поховала надії безнадійна війна
Я приховував свій біль та почалася весна
Розпалила наснагу, розтопила сніги,
А під снігом земля така ж чорна
Як і моя доля…
Чорна наша доля…
А для чорної землі людська кров – немов водиця
Я виснажував себе, щоб загоїти кохання,
Та не вистачило знову останньої краплі,
І воно пішло по тілу кривавими сльозами
А кривавими сльозами голосили матері,
Як чужинська халява розіп’яла їхню долю,
В моє виснажене тіло запустила пазурі,
І від крові почорніла наша вистраждана Воля…
В крові чорна воля…
В крові чорна воля…
Душу й тіло ми поклали, а свободи не знайшли
Ти не смійся, чорний ворон, не гукай моєї долі –
Наша доля – стати гноєм для голодної землі,
А весною зійде сонце й з наших грудей, наче подих
Проросте свобода!
Вирветься Свобода!
Поховала надії безнадійна війна
Я приховував свій біль, та почалася весна
Розпалила наснагу, розтопила сніги,
А під снігом земля така чорна…
A hopeless war had buried her hopes
I hid my pain and the spring began
It kindled the heat, melted the snow,
And under the snow the earth is as black
Like my fate…
Black is our fate…
And for the black earth, human blood is like water
I was exhausting myself to heal love,
But the last drop was not enough again,
And it went down the body with bloody tears
And with tears of blood, mothers cried,
As a foreign freebie crucified their fate,
In my exhausted body, she launched claws,
And our suffering Will turned black with blood…
In the blood black will…
In the blood black will…
We put our body and soul, but did not find freedom
Don't laugh, black crow, don't sound my fate -
Our destiny is to become a manure for a hungry land,
And in the spring the sun will rise from our breasts as if we were breathing
Freedom sprouted!
Freedom Break Out!
A hopeless war had buried her hopes
I hid my pain, and the spring began
It kindled the heat, melted the snow,
And under the snow the earth is so black…
