За Сибіром сонце сходить.
Хлопці, не зівайте.
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Куди піду, подивлюся –
Скрізь багач панує,
У розкошах превеликих
Днює і ночує!
У багатого відберу –
Убогому даю.
Отак гроші розділивши,
Я гріха не маю!
Сибирь, солнце садится.
Ребята не возвращаются.
Вы на меня, пармалук,
Все надеются иметь!
Я вернулся из Сибири,
И не иметь судьбы,
Хотя кажется, что не в кандалях,
И все же не на воле.
Куда пойти, увидимся -
Везде богатые царствующие,
В роскоши предпочтительного
Папы и несет!
В богатых удалении -
Бедная подача.
Так много, разделив,
У меня нет греха!
