За високі гори сонце відлітало,
Билося крильцями у небесну даль.
Я ж його так довго, довго проводжала
Мабудь сердце знало, що прейде печаль.
Мамо, деж те сонце
Щоб спалило біль мій,
Щоб зігріло душу
Навідь у пітьмах.
Я без того соньця
Вже не буду вільна,
Вже не буду вільна,
Як прийде зима.
Вітер в моїх думах, ніч у кожнім слові,
А біля віконьця не згаса свіча.
Може й не буває вічної любові,
Та я ж бачу сонце, у його очах?
Мамо, деж те сонце
Щоб спалило біль мій,
Щоб зігріло душу
Навідь у пітьмах.
Я без того соньця
Вже не буду вільна,
Вже не буду вільна,
Як прийде зима.
Мамо, деж те сонце
Щоб спалило біль мій,
Щоб зігріло душу
Навідь у пітьмах.
Я без того соньця
Вже не буду вільна,
Вже не буду вільна,
Як прийде зима.
--------------------------------------------------------------------------------
The sun flew over the high mountains,
It fluttered its wings, made a croaking noise and dropped dead.
I accompanied him for so long, for a long time
Perhaps my heart knew that sadness would pass.
Mom, let the sun shine
To burn my pain,
To warm the soul
Even in the dark.
I'm without that sun
I will no longer be free,
I will no longer be free,
When winter comes.
The wind in my thoughts, the night in every word,
And the candle did not go out near the window.
Maybe there is no eternal love,
But I see the sun in his eyes?
Mom, let the sun shine
To burn my pain,
To warm the soul
Even in the dark.
I'm without that sun
I will no longer be free,
I will no longer be free,
When winter comes.
Mom, let the sun shine
To burn my pain,
To warm the soul
Even in the dark.
I'm without that sun
I will no longer be free,
I will no longer be free,
When winter comes.
-------------------------------------------------- ------------------------------
