Непорушно стоїть дивне місто,
Тихо мліючи в променях місяця,
Пролітаю над ним я тримаючи
У руках золотаве намисто.
Піді мною кохані цілуються,
І торкають руками тіла свої,
Я лечу і до них ой як хочеться,
Та боюся злякати їх погляди.
Дивні звірі купаються в озері,
Що стирчить колючками між скелями,
Що своїми бурхливими водами,
Пестить гори та плоть їхню збуджує.
А за містом розклались рівниною,
Дивні луки, що квітами жовтими,
Закликають віддатися силою,
Зазирнути до шлюбу з долиною.
Дивні птахи торкаються крилами,
До моєї спини, що оголена,
Голосами співають чарівними,
Та неначе не чую й не вірю я...
Neporushno stoїt Marvellous Misto ,
Quiet mlіyuchi in promenya mіsyatsya ,
Prolіtayu over him I trimayuchi
In the hands of zolotave namisto .
Pіdі me kohanі tsіluyutsya ,
I. torkayut hands tіla svoї ,
I'm going to have oh i yak wants
I fear that zlyakati їh see.
Divnі zvіrі kupayutsya in ozerі ,
Scho stirchit spines mіzh skeletons ,
Scho svoїmi burhlivimi waters
Pesto is the flesh burn їhnyu zbudzhuє .
And for mіstom rozklalis rіvninoyu ,
Divnі bows scho kvіtami Zhovta ,
Zaklikayut vіddatisya power,
Zazirnuti to shlyubu s valley .
Divnі Ptakha torkayutsya Brits
Until moєї back, scho exposed,
Voices spіvayut charіvnimi ,
That Nenach not smell th ... I do not vіryu
