Мамо, не плач.
Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Mom, do not cry.
I will return in the spring.
In a pane of glass ptashynkoyu your vdaryus.
I will come at dawn in the garden with dew,
Or maybe the rain on the threshold drop.
Mom, I'm sorry for the black kerchief
Because from now on you shall itself.
I loved you. I love Ukraine
She, like you, I was alone.
Dove, do not cry.
Yes destined, Nenko,
Even the word Mom, not mine.
Come and poproshusya in your sleep quietly
I'll tell you, as understood in a New House.
I sing a lullaby angel
I deadly wound no longer hurts.
You know, Mom, here is sad
The soul after thee, ridnenka, aches.
Mom, I'm sorry for the black kerchief
Because from now on you shall itself.
I loved you. I love Ukraine
She, like you, I was alone.
