Вона вийде з кімнати для того, щоб просто піти.
А куди і навіщо у неї ніхто не спитає.
Таким звичним маршрутом на кухню іти до плити.
Коли гості в кімнаті сидять і «гаряче» чекають.
Вони чекають наших самогубств.
Чекають, заким в когось з нас померзнуть нерви.
І шепотом, холодних чорних вуст.
Питають тих із нас
Хто буде «первим»?
Хтось будує ракети і хоче, щоб була війна.
Слово «мир», пише крейдою хлопчик на дошці.
Так буває, що просто не хочеться пити до дна.
Коли ти відчуваєш себе, незапрошеним і гості…
А хтось чекає наших самогубств.
Чекає, заким в когось з нас померзнуть нерви.
І шепотом, холодних чорних вуст.
Питають тих із нас
Хто буде «первим»?
Она выйдет из комнаты для того, чтобы просто уйти.
А куда и зачем в ней никто не спросит.
Таким привычным маршрутом на кухню идти к плите.
Когда гости в комнате сидят и «горячее» ждут.
Они ждут наших самоубийств.
Ждут, заким у кого из нас замерзнут нервы.
И шепотом, холодных черных уст.
Спрашивают тех из нас
Кто будет «первый»?
Кто-то строит ракеты и хочет, чтобы была война.
Слово «мир», пишет мелом мальчик на доске.
Так бывает, что просто не хочется пить до дна.
Когда ты чувствуешь себя, неприглашенных и гости ...
А кто-то ждет наших самоубийств.
Ждет, заким у кого из нас замерзнут нервы.
И шепотом, холодных черных уст.
Спрашивают тех из нас
Кто будет «первый»?
