Ми будували комунізм, але в нас не вийшло,
Вмерли коні - залишилося червоне дишло.
Бабу будували з величезним мечом,
А прожектор перестройки хтось побив кирпичом.
Приспів:
Ми звикли, шо Дніпро ревучий реве,
А ненька Україна ще не вмерла, і не вмре.
Ми нанюхались свободи і чорнобильського диму,
Хором радісно співаєм "Ще не вмерла Україна!"
Нам казали: "вперьод, два шага назад",
І ми загнали себе у величезний зад,
Напилися пепсі, напилися коли,
Ми такої свободи ще не знали ніколи.
Приспів.
Хтось плакав про свою втрачену гордість,
А вночі ховав, закопував совість,
Нас завела внікуда державна колія,
Ми помрем – вони напишуть "нас єднає земля!"
Просто звикли, шо Дніпро ревучий реве,
А ненька Україна ще не вмерла, і не вмре.
Ми нанюхались свободи і чорнобильського диму,
Хором радісно співаєм "Ще не вмерла Україна!"
We built communism, but we didn't succeed,
The horses died, leaving a red drawbar.
Baba was built with a huge sword,
And someone hit a searchlight of perestroika with a brick.
Chorus:
We are accustomed to the roaring Dnieper roaring,
And my mother Ukraine is not dead yet, and will not die.
We smelled freedom and Chernobyl smoke,
The choir joyfully sings "Ukraine is not dead yet!"
We were told, "forward, two steps back,"
And we drove ourselves into a huge ass,
Drunk Pepsi, drunk when,
We have never known such freedom.
Chorus.
Someone was crying about their lost pride,
And at night he hid, buried his conscience,
We were led nowhere by the state track,
We will die - they will write "we are united by the earth!"
Just got used to the fact that the Dnieper roars,
And my mother Ukraine is not dead yet, and will not die.
We smelled freedom and Chernobyl smoke,
The choir joyfully sings "Ukraine is not dead yet!"
