Котилась Сварга небом,
Котилась Сварга морем,
Котилась Сварга в душах
Воїв, що йшли до бою.
Там, де Сварга, там і я,
Там, де Сварга гине ворог,
Там язичницьке ім’я,
Там, де Сварга – там і воля.
Котилась Сварга: рвала вени кров арійська,
Котилась Сварга: ніхто не зупинить наше військо,
Котилась Сварга: котились голови ворожі,
Мечі у грудях катів і рабів, хай клюють їх ворони.
Іменовані жрицею світла, волхвами землі,
Загартовані вогнем і кров’ю, зубами змії,
Заворожені голосом трав, мерехтінням зірок,
Заговорені духом Карпат й прадідівських кісток.
Котилась Сварга небом,
Котилась Сварга морем,
Котилась Сварга в душах
Воїв, що йшли до бою.
Svarga rolled through the sky,
Svarga rolled the sea,
Svarga was rolling in her soul
Warriors who went to battle.
Where Svarga is, there I am,
Where the enemy dies Svarga,
There's a pagan name,
Where Svarga is, there is freedom.
Svarga rolled: the blood of the Aryans tore veins,
Svarga rolled: no one will stop our army,
Svarga rolled: the heads of the enemy rolled,
Swords in the chests of executioners and slaves, let their crows bite.
Called the priestess of light, the magi of the earth,
Tempered by fire and blood, by the teeth of a serpent,
Fascinated by the voice of grass, the twinkling of stars,
Spoken in the spirit of the Carpathians and ancestral bones.
Svarga rolled through the sky,
Svarga rolled the sea,
Svarga was rolling in her soul
Warriors who went to battle.
