Вірш: Злата-Зоряна Паламарчук
1. Час ітиме як йшов і болітиме там де найбільше
устромляла любов свої гострі як лезо ножі
ти підеш як прийшов і не буде ні краще ні гірше
крок ні вліво ні вправо а строго по краю межі
хтось запросить у день по печалі по суму поволі
випиватиму все із бокалу терпкого вина
і придавить мені камінь смутку так гірко у горлі
і прийде тихий дощ у простори лиш мого вікна
Приспів.
час ітиме як йшов
я продовжую йти вже без тебе
проводжаю любов і до краю до краю межі
мені сонця і неба таких вже без тебе не треба
а з тобою ні сонця ні неба не сталася мить
2. Час ітиме як йшов і пройдуть всі на світі печалі
навіть ти навіть я і зітханням настане кінець
ми зізнатись були як удвох то скоріше невдалі
тільки сниться так часто заквітчаний в косах вінець
я здавалась собі вище неба і більше за сонце
і до тебе літала так високо там в небесах
я не знаю ні де ти на чийому ти став тепер боці
бо ні неба ні сонця нічого у твоїх очах
Приспів.
час ітиме як йшов
я продовжую йти вже без тебе
проводжаю любов і до краю до краю межі
мені сонця і неба таких вже без тебе не треба
а з тобою ні сонця ні неба не сталася мить
Стихотворение: Злата-Зоряна Паламарчук
1. Время пойдет так, как гуляло и добраться туда где больше всего
Люблю любовь к его резкому как лезвие ножи
Вы идете, как это пришло и не будет лучше не хуже
Шаг не влево Нет правильно строго на краю
Кто-то пригласит в день на грусть в количестве медленно
пить все из стакана вина пирога
и прикрепит меня камень печали настолько горько в горле
и придет безмолвный дождь в пространстве моего окна
Хор.
Время пойдет так, как прогулился
Я продолжаю идти уже без тебя
Ходячая любовь и к краю к границам края
Мне солнце и небо не без тебя
А с тобой нет солнца не случилось не небо
2. Время пойдет так, как прогуливается и пройдет все в мире грусти
Даже ты даже меня и вздох приходит конец
Мы признались, что это довольно неудачно
просто спит так часто штампован в коронках
Я казался над небом и больше, чем солнце
И к вам летали так высоко на небесах
Я не знаю, нет, где ты в щеке
Потому что солнечный свет ничто в твоих глазах
Хор.
Время пойдет так, как прогулился
Я продолжаю идти уже без тебя
Ходячая любовь и к краю к границам края
Мне солнце и небо не без тебя
А с тобой нет солнца не случилось не небо
