Осінь несе до весни свої випиті мрії,
Я і не знав що кохання остання подія.
Двері і вікна відкрию, хай дихають стіни,
Боже, дай кожному сили малої дитини.
Приспів:
Стигла вишня – шматочок неба,
Стигла вишня – моя потреба,
Своїм соком отруїть кров,
То є справжня твоя любов. (весь куплет – 2)
Хочеться з’їхати з глузду, від себе тікати,
Випити воду дощів, на піску малювати.
Станеш солодкою, на мить я тебе зрозумію
Та не шукаю, не ріжу, я навіть не мрію.
Приспів (2)
Осень несет на весну их пьяные мечты,
Я не знал, что это любовь последнее событие.
Двери и окна открываются, пусть стены дышат,
Бог, дайте все силы маленького ребенка.
Припев:
Спелая вишня - кусок рая,
Спелая вишня моя потребность,
Его сок отравляет кровь,
Это настоящая любовь. (Весь куплет - 2)
Я хотел бы выйти из виду, от себя убежать,
Пейте воду дождей, нарисовать.
Стать сладким, на мгновение я пойму тебя
Но я не ищу, не режут, я даже не мечтаю.
Честь (2)
