Соловей змовка, як мила розтуля уста (як тільки розкрива уста),
І кує зозуля з гілки про її літа,
Ходить, бродить над рікою колисаночка; |
Не дає мені спокою Галичаночка, | (2)
Галичаночка. |
Я зірву найкращі квіти у моїм садку
І на берег в росах митий навпрошки піду, —
Буду ждати до світанку, буду ждать весь день |
Чи не стріну Галичанку: хай навчить пісень, | (2)
Хай навчить пісень. |
Жар-троянди не зів'яли на новім столі, —
Як уміли розказали про мої жалі,
Що із нею я готовий перейти весь світ, |
Шле кохана для розради співанку мені, | (2)
Співанку мені. |
Не напоями-зіллями приворожує, —
Серце щирими словами розтривожує.
Плине, плине вдаль водою колисаночка, |
Я щасливий, бо зі мною Галичаночка, | (2)
Галичаночка...
Соловей умолк, как мыла раскроет уста (как только раскрывает уста),
И кует кукушка с ветки о ее летом,
Ходит, бродит над рекой колисаночка; |
Не дает мне покоя Галычаночка, | (2)
Галычаночка. |
Я сорву лучшие цветы в моем саду
И на берег в росах мытый напрямик пойду, -
Буду ждать до рассвета, буду ждать весь день |
Или не придет Галичанку: пусть научит песен, | (2)
Пусть научит песен. |
Жар-розы не завяли на новом столе, -
Как умели рассказали о моих сожаления,
Что с ней я готов перейти весь мир, |
Шлет любимая для утешения песню мне, | (2)
Песню мне. |
Не подадут-снадобьями привораживает, -
Сердце искренними словами розтривожуе.
Течет, течет вдаль водой колисаночка, |
Я счастлив, потому что со мной Галычаночка, | (2)
Галычаночка ...
