Вертає з спогаду в юначі роки,
Додому стежечка веде сама.
Аж до хатини, аж до дівчини,
Де там її давно, давно нема.
Приспів:
А маки, маки, червоні маки
Цвітуть у полі аж до села.
Зривав я маки і тихо плакав,
Вона ж моєю колись була.
Згадав її дівоче клітчате плаття,
Дівчину сонце-ніч і ніч з-під брів.
Горів у грудях моїх вогонь багаття
А в тім багатті біль, мій біль горів.
Приспів
Та птах далекий той забрав, забрав назавжди
Мою дівчину у тінь, у тінь крила.
Вона не верне знов до серця мого,
Ні до хатини не, не до села. (ост 2 рядки – 2)
Приспів
Vertaє s Spogad in yunachі prophets ,
Dodoma stezhechka Veda itself .
Until the Ha Tinh , right up dіvchini ,
De її there long, long ago a lot.
Prispіv :
And Poppies , poppies, poppies chervonі
Tsvіtut in polі right up to the village.
Zrivav I poppies i cried softly ,
Won Well moєyu kolis bula .
Zgadav її dіvoche klіtchate Platt
Dіvchinu sontse - nich nich i s- pid brіv .
Gorіv have breasts moїh Vogon Bagatti
And tіm bagattі bіl , You're Mine bіl gorіv .
Prispіv
That Ptah far that taking , taking nazavzhdi
My dіvchinu in Shade , Shade in Brits.
Vaughn is not true znov to direct insertions ,
Ni not to Ha Tinh , not to the village . (remaining 2 rows - 2)
Prispіv
