Посилала мене мати:
- Іди, доню, килим ткати.
Як пішла я ткати килим,
Та й зустрілася я з милим. (Двічі)
Постояла коло млина -
Зупинилась на хвилину.
Постояти я не вспіла,
Як година пролетіла. (Двічі)
Нема ладу говорити,
Треба, мабуть, щось робити.
То я йому посміхнулась,
Та й додому повернулась. (Двічі)
Вдома мати насварила:
- Де ж ти, доню, забарилась?
До півночі тебе ждала,
Де ж той килим, що ти ткала? (Двічі)
- Ой матусю, моя нене,
Не хватило ниток в мене.
А щоб файний килим мати,
Я ще завтра піду ткати. (Двічі)
My mother sent me:
- Come on, baby, weave a carpet.
As I went to weave the carpet,
And I met with a sweetheart. (Twice)
There was a mill around -
She stopped for a minute.
I couldn't stand it,
As the hour flew by. (Twice)
I have no way of saying,
There must be something to do.
So I smiled at him,
And she returned home. (Twice)
At home, the mother spoke:
- Where did you, daughter, slow down?
You were waiting for midnight,
Where is that carpet you wove? (Twice)
- Oh my mom, my baby,
There were no threads in me.
And to have a nice carpet,
I'll go weave tomorrow. (Twice)
