Вже сонце низенько, вже вечір близенько,
Спішу я до тебе, ти моє серденько.
Спішу я до тебе, ще й до твеї хати,
Як ти мене впустиш, щоб не чула мати.
Ой як упускала, за ручку стискала,
Ой як випускала, плакала-ридала.
Ой як випускала, плакала-ридала,
В оченьки дивилась, правдоньки питала:
- Чи ти мене любиш, йо чи ти смієшся,
До другої ходиш, та й не признаєшся?
- А я тебе люблю, ще й любити буду,
Тільки признаюся, що брати не буду.
- Ой Боже ж, мій Боже, що я наробила,
А він жінку має, а я полюбила.
А він жінку має, ще й діточок двоє,
Ще й діточок двоє, чорняві обоє.
Vzhe sontse short, vzhe Vechir blizenko ,
I Spіshu before you tee moє serdenko .
Spіshu I to thee, slit th to tveї hati ,
Yak ti mene vpustish , not dwellers Chula mother.
Oh yak missed , the handle stiskala ,
Oh yak vipuskala crying Reid .
Oh yak vipuskala crying Reid ,
In ochenki marveled , pravdonki capital :
- Chi ti mene Ljubisa yo chi ti smієshsya ,
Until Druha hodish , that th priznaєshsya not ?
- And I love you , I will slit th loves ,
Til'ky recognizes scho will not take .
- Oh God, well, God, You're Mine , I scho narobila ,
A vіn zhіnku Got , and I fell in love .
Got A vіn zhіnku , slit th dіtochok dvoє ,
Sche d dіtochok dvoє , chornyavі oboє .
