На світанку сина сповивала мати,
В час, коли про долю зорі лебедять.
Глянь, моя дитино, через Україну, |
Через нашу хату вже качки летять. | (2)
На світанку сину нашептала мати,
Під чумацьким шляхом чумаченьки сплять.
Встань, моя дитино, через Україну, |
Через нашу хату вже качки летять. | (2)
На світанку, сину, буду наслухати,
Коли в небі синім крила зашумлять.
Повертай же, сину! Через Україну, |
Через нашу хату вже качки летять. | (2)
На світанку, сину, важко не діждати,
А ще важче очі в ночі видивлять.
Не блуди, дитино, через Україну, |
Через нашу хату вже качки летять. | (2)
At dawn son swaddled mother,
At a time when the fate of the stars of Cygnus.
Look, my child, through Ukraine, |
Through our house are ducks flying. | (2)
At dawn son whispered mother,
Under the Milky Way chumachenky sleep.
Arise, my child, through Ukraine, |
Through our house are ducks flying. | (2)
At dawn, my son, will nasluhaty,
When the sky blue wings zashumlyat.
Returns the same, son! After Ukraine, |
Through our house are ducks flying. | (2)
At dawn, son, it's hard not dizhdaty,
And even harder vydyvlyat eyes at night.
Not heresies, child, via Ukraine, |
Through our house are ducks flying. | (2)
