Текст песни Твій Бог Сьогодні П'яний - Може То Дим

Приспів
може то ти, чи може то дим,
може то ти, а може то дим там
може то ти, чи може то дим,
може то ти, а може то дим там
може то ти, чи може то дим,
може то ти, а може то дим там

Перший куплет
не знаю я на скільки сильно мене вкрала ти,
кохаю так ніби сліпий я, ну а ти мій поводир,
багато дир в своїх легенях димом тим я намутив.
я тратив, пив, із підземелля вилізти я так хотів.

Може почнемо з тобою з нуля все?
Чи може закінчим нулем тут і все?
Коли хапанемо то я роздупляв те
Шо долі твоєї єдиним творцем
Буду я вічно воно ж так мете
Для долі побічної є прометей
Коли то закінчеться хочеться ше
Руки не пхай бо жара, попечеш.
Без неї так важко завжди мені бути з тобою собою.
І ніби в упряжці здоровій такій і ніби далеко у полі.
Зявлялась мені, коли у вісні, разом були і я був довольний.
Почуття в нас сильні такі взагалі не серйозні як алкогольні
Ти ніби як бренді і кола бадяга, я ніби просто як бренді.
Подивися навколо в моїх очах ти жертва екперементів
Не женися по колу за мною для мене приставка ти просто як денді.
Коли диму нема в голові не потрібна мені без тих всіх моментів.

- Не потрібна мені ти
- Зачекай зачекай!
- Стій ше не йди.
- Зачекай!
- Дуже потрібна я передумав втікати, ти не спіши!
- Не йди, ну не йди, нєє!
- Будь ласка, стій!
- Тебе відпустив
- Ти лети не вгору з обриву тільки до низу.
- Чуєш лети!
- Давай

Приспів

Другий куплет:
Рухи твої зачаровані плавні, а нас рознесло ніби попіл газетний.
Насправді не в тєму це все і не в тєму взагалі було нам починати.
Мої пальці у схованці твої на ребрах. З тобою ми в темряві дихали голосно.
Стріляла у серце і зброї не треба. Рани від тебе зігріють на небі.
Твій погляд поранює тихо і солодко.
Цей погляд - корупція,
Руки - інфляція,
Серце - дежавна зрада.

Твій погляд - наручники,
Губи - намордники,
Язик - кримінальний кодекс.

Твій погляд - це сесія,
Шкіра - сецесія,
Пальці - зарах чи талон (по черзі).

Голос - гіпербола,
Серце - метафора,
Я - капітан Очевидність.

Твій погляд - рецензія
Тіло - поезія,
Груди - моя епітафія.

Твій погляд - репресія,
Вухо - цензура,
А сльози твої - децимація.

Твій погляд він як ексгумація
Для монстрів моїх і їх тьолочок.
Образа твоя - депорація.

Думки твої - острів з полочок
Де правда, добро, ну і капля лукавства.

Слова твої - гострі голочки,
І в них протікає для мене лікарство.

Ти колиш - мені стає солодко.
Ти колиш - мені стає солодко.
Ти колиш - мені стає солодко.
Ти колиш? Коли, моє золотко.

Припев
может то ты, или может дым,
может это ты, а может, дым там
может то ты, или может дым,
может это ты, а может, дым там
может то ты, или может дым,
может это ты, а может, дым там

Первый куплет
не знаю я на сколько сильно меня украла ты,
люблю так будто слепой я, ну а ты мой поводырь,
много дыр в своих легких дымом тем я намутил.
я тратил, пил, из подземелья вылезть я так хотел.

Может, начнем с тобой с нуля все?
Может ли окончательным нулем здесь и все?
Когда хватаем то я раздупал то
Что судьбы твоей единственным творцом
Буду я вечно оно же так метете
Для судьбы побочной есть прометей
Когда то закончится хочется еще
Руки не толкай жара, попечешь.
Без нее так трудно всегда быть с тобой собой.
И будто в упряжке здоровой такой и в далеком поле.
Появлялась мне, когда в весне, вместе были и я был доволен.
Чувства у нас сильны такие вообще не серьезные как алкогольные
Ты вроде как бренди и круги бродяга, я вроде бы просто как бренди.
Посмотри вокруг в моих глазах ты жертва экспериментов
Не гонись по кругу за мной для меня приставка ты просто как денди.
Когда дыма нет в голове не нужно мне без тех всех моментов.

– Не нужна мне ты
- Подожди подожди!
– Стой еще не иди.
- Подожди!
- Очень нужна я передумал убегать, ты не спеши!
– Не иди, ну не иди, нее!
– Пожалуйста, стой!
– Тебя отпустил
– Ты лети не вверх с обрыва только вниз.
– Слышишь лети!
- Давай

Припев

Второй куплет:
Движения твои очарованы плавными, а нас разнесло будто пепел газетный.
На самом деле не в этом это все и не в этом вообще было нам начинать.
Мои пальцы в тайнике твои на ребрах. С тобой мы в темноте дышали громко.
Стрелял в сердце и оружия не надо. Раны от тебя согреют на небе.
Твой взгляд ранит тихо и сладко.
Этот взгляд – коррупция,
Руки – инфляция,
Сердце – дежавная измена.

Твой взгляд – наручники,
Губы – намордники,
Язык – уголовный кодекс.

Твой взгляд – это сессия,
Кожа – сетессия,
Пальцы – зарах или талон (поочередно).

Голос – гипербола,
Сердце – метафора,
Я – капитан Очевидность.

Твой взгляд – рецензия
Тело – поэзия,
Грудь – моя эпитафия.

Твой взгляд – репрессия,
Ухо – цензура,
А слезы твои – децимация.

Твой взгляд он как эксгумация
Для монстров моих и их телочек.
Обида твоя – депорация.

Мнения твои – остров из полочек
Где правда, добро, ну и капля лукавства.

Слова твои – острые иголочки,
И у них протекает для меня лекарство.

Ты колышешь – мне становится сладко.
Ты колышешь – мне становится сладко.
Ты колышешь – мне становится сладко.
Ты уходишь? Когда, мое золото.