Між нами закриті очі, холодні руки
І німе чорно-біле кіно.
Я вже більше не боюсь розлуки,
Я боюсь, що тобі все одно.
Осінь грає із листям, хмариться,
пише птахами на небі знаки.
Моє серце мовчить - мається,
Лиш життя подає ознаки.
Ти мовчиш. Навіть азбука Брайля
не у силах більше сказати.
Ти не любишь мене, я знаю,
як таке можна не знати?
Жовтень стукає у двері-вікна,
Він готовий уже прощатись.
Ти, напевно, без мене звикла,
знов навчилась дзвінко сміятись?
23 - 24 жовтня, 2012 рік
Mіzh us zakritі Ochi , holodnі hands
I. Chorny nіme bіle - Kino .
I 'm not afraid vzhe bіlshe rozluki ,
I'm afraid scho tobi all one.
Osin graє іz leaves, hmary ,
Pichet Ptah at nebі signs.
Moє sertce movchit - maєtsya ,
Lish zhyttya podaє sights .
Tee movchish . Navіt Braille
forces have not bіlshe skazati .
Ti mene not love , I know ,
TAKE yak can you not know ?
Zhovten stukaє have dverі - vіkna ,
Vіn ready already said farewell .
Tee, sweetness , without zvikla mene ,
znov navchilas dzvіnko smіyatis ?
23 - 24 Zhovtnya 2012 rіk
