Твій маленький світ
потерпав від бід
і сльозами ти не молилася
Довгії роки. Впевнені кроки. Зеленоока.
Безсмертна надія ковтала зусилля, лишаючи попіл.
Вдягаючи усміх, тримаючи устрій молила до Нього.
І квіти саджала навколо двору.
Твій маленький світ
потерпав від бід
і сльозами ти не молилася
Пам'ять томами, посмішка мами... Сивії скроні.
Полум'я серця, що б'ється і б'тєься гріє долоні.
Погляд щоразу нагадує фразу - хіба більше треба?!
Якби ти зуміла - прихилила б і небо
Твій маленький світ
потерпав від бід
і сльозами ти не молилася
Твій маленький світ
потерпав від бід
і сльозами ти не молилася
Ваш маленький мир
страдал от неприятностей
И со слезами ты не молился
Годы. Уверенные шаги. Зеленый.
Бессмертная надежда глотала усилия, оставляя пепел.
Ношение улыбки, поддержание системы молилась ему.
И цветы, посаженные вокруг двора.
Ваш маленький мир
страдал от неприятностей
И со слезами ты не молился
Мемориал, улыбка мамы ... Серые храмы.
Пламя избиения и избиения сердца согревает ладонь.
Взгляд напоминает фразу - это необходимо?!
Если бы вы смогли - были бы исцелены и небо
Ваш маленький мир
страдал от неприятностей
И со слезами ты не молился
Ваш маленький мир
страдал от неприятностей
И со слезами ты не молился
