Вишивала я, вишивала я
Білим шовком сорочку,
Дарувала я, дарувала я
Вишиванку синочку.
Та й пішов же він, та й пішов же він
Проти бурі й грому.
Не знайшов же він, не знайшов же він
Доріженьки додому.
І не знайде вже, і не знайде вже
Ні доріжки, ні стежки.
А сльоза моя затуманює,
Шука в світі мережки*.
Мій соколику, мій журавлику,
Не одрізана пташко,
Не діждусь тебе, не докличуся,
Серцю матері тяжко, серцю матері тяжко.
Я вышил, я вышил
Белая шелковая рубашка,
Я дал, я дал
Вышивка сын.
И он ушел, и он ушел
Против штормов и грома.
Не нашел его, не нашел
Направления домой.
И еще не найдет и еще не найдет
Нет треков, никаких троп.
И моя слеза размыта,
Поиск в мире сетей*.
Мой сокол, мой кран,
Не разрезать птицу,
Не ходи, не бери,
Это трудно для сердца матери, это трудно для сердца матери.
