Прости нам, Царю (7)
1.
Ти знав про смерть, Ти знав!
Не знав ти правди, Не знав!
І ось усе темніє, знизу й на горі
І ось усе горить, горить усе в мені
Ти в небі бачиш сонце, це сонце не для нас
Цей світ згорить миттєво, він зникне серед вас
Із неба впали зорі, і покотились вниз
Вони впадуть у мори, ти з ними покотись
Приспів: Прости нам, Царю
Прости за всі гріхи
Прости, благаю
Ти нам прости
2.
Ми знову на горі. Нагорі!
І знову все горить у мені!
Все горить і тліє, мовчить усе німе
Усе чогось чекає, а воно все не прийде
Чекати – марна справа, та ти мовчи й чекай
І ми усі впізнали – це в людях темний рай
Приспів
3.
Він вийшов із землі. Із землі!
Він знову у тобі. У тобі!
Покинута свідомість і втрачене життя
Ми знову у безмежжі, тут немає вороття
Ми знов благаєм Бога, благаєм про ті дні
Коли ми жили мирно, а тепер ми у пітьмі
Прости нам, Царь (7)
1.
Ты знал о смерти, ты знал!
Не знал правды, не знал!
И вся темнеет, снизу и на горе
И вся горит, горит все во мне
Ты в небе видишь солнце, это солнце не для нас
Этот мир сгорит мгновенно, он исчезнет из вас
С неба упали звезды, и покатились вниз
Они упадут в мори, ты с ними шаром покати
Припев: Прости нам, Царь
Прости за все грехи
Прости, прошу
Ты нам прости
2.
Мы снова на горе. Наверху
И снова все горит во мне!
Все горит и тлеет, молчит все немое
Все чего-то ждет, а оно все не придет
Ждать - бесполезно, и ты молчи и жди
И мы все узнали - это в людях темный рай
припев
3.
Он вышел из земли. С земли!
Он снова в тебе. В тебе
Покинутая сознание и потерянное жизни
Мы снова в бесконечности, здесь нет возврата
Мы вновь умоляем Бога, умоляем о тех днях
Когда мы жили мирно, а теперь мы в темноте
