А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив!
А я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала:
"Іди, іди, Якове, з хати,
Бо на печі батько та мати,
А в запічку дядькові діти,
Ніде тебе, Якове, діти".
Не пішов же Яків додому
Та заліз у хижку в солому,
А собаки гавкати стали,
Поки батько й мати не встали.
Наробили галасу діти
Так, що нудно в хаті сидіти,
Я забрала раки у миску,
Сама пішла спати у хижку.
Коли туди й батько приходять
І у мисці раки знаходять:
"Хто з тобою тут женихався
І хто приніс раки? Признайся!".
Поки мене батько питався,
А мій Яків з хижки убрався —
Через тин та через городи,
Наробивши батькові шкоди.
"Не приходь же, Якове, ніччю,
Бо буде сторожа під піччю...
Мене батько й мати все лають,
А що тебе ніяк не піймають..."
And Jacob came to me,
I brought a box of crabs!
And I took those crabs,
And Jacob drove out of the house:
"Go, go, Jacob, from the house,
Because in the oven, father and mother,
And in the baking uncle's kids,
Nowhere are you, Jacob, children. "
But Jacob did not go home
But she climbed into a hut in straw,
And the dogs barked,
Until father and mother got up.
Children made noises
Yes, it's boring in the house,
I took the crayfish into a bowl,
She went to bed alone in the hut.
When my father comes there
And in the bowl crayfish find:
"Who married you here
And who brought the crayfish? Admit it! ".
While my father asked me
And my Jacob from the hut got out -
Through the mud and through the cities,
Doing parental harm.
"Come not, Jacob, by night,
For there will be a watch under the furnace ...
My father and mother scold me,
And what don't catch you ... "
