Тихо над річкою в ніченьку темную.
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче хтось казку таємную.
Сумно зітха верболіз.
Ніжно шепоче хтось казку таємную.
Сумно зітха верболіз.
Нічка розсипала зорі злотистії:
Он вони — в річці, на дні.
Плачуть берези по той бік сріблистії,
Стогне хтось тяжко вві сні.
Плачуть берези по той бік сріблистії,
Стогне хтось тяжко вві сні.
Що йому мариться? Щастя улюблене?
В хвилях зрадливих життя?
Може, то серце нудьгує загублене,
Просить, шука вороття? —
Може, то серце нудьгує загублене,
Просить, шука вороття? -
Важко навіки минулому зникнутиі..
Нічка зітхає, мовчить.
Страшно, і сумно, і хочеться скрикнути —
Пітьму зловісну збудить.
Страшно, і сумно, і хочеться скрикнути —
Пітьму зловісну збудить.
Quietly over the river in the dark.
Sleeping enchanted forest.
Someone gently whispers a secret tale.
Sad sigh verbosity.
Someone gently whispers a secret tale.
Sad sigh verbosity.
The night scattered the golden stars:
They are in the river, at the bottom.
Weeping birches on the other side of the silver,
Someone moans heavily in his sleep.
Weeping birches on the other side of the silver,
Someone moans heavily in his sleep.
What does he dream about? Happiness favorite?
In the waves of treacherous life?
Maybe the heart is bored lost,
Asks, looking for a gate? -
Maybe the heart is bored lost,
Asks, looking for a gate? -
It's hard to disappear forever ..
The night sighs, is silent.
It's scary, it's sad, and I want to scream -
It will arouse the ominous darkness.
It's scary, it's sad, and I want to scream -
It will arouse the ominous darkness.
