Em Am H7 Em
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
Em Am D G
І водила мене у поля край села,
Em Am Em
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
Am D G
І рушник вишиваний на щастя дала,
Em Am Em
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
Am H7 Em
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Em Am H7 Em
My dear mother, you are not asleep at night
Em Am D G
And she led me into the fields by the village,
Em Am Em
And on the way out, you followed me at dawn,
Am D G
And luckily the embroidered towel gave,
Em Am Em
And on the way out, you followed me at dawn,
Am H7 Em
And fortunately, the towel was embroidered.
Let the dewy path blossom on it,
And green meadows and nightingale groves,
And your nerdy motherly kind smile
And your sad eyes are good.
And your nerdy motherly kind smile
And your sad eyes are good blue yours.
I will take that towel, I will forgive, as if fortune,
In the quiet rustle of herbs, in the chills of the beaver.
And on that shotgun, everyone familiar with pain comes to life -
And childhood, separation, and true love.
And on that shotgun, everyone familiar with pain comes to life -
And childhood and separation and your motherly love.
