Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.
Шла до нього, наче місячна царівна,
Шла до нього, як до березня весна.
І не знала, що ця музика чарівна
Не для мене, а для іньшої луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Села птицы белокрылая на тополь ,
Село солнце под вечер за поля.
Полюбила , полюбила я до боли
Молодого , молодого скрипача .
Полюбила , очарованная струной ,
Заблудилась и мелодия в роще.
В роща зеленый клюквой весной
Я понесла свое сердце скрипачу .
Шла к нему , как месячная царевна ,
Шла к нему, как к марту весна.
И не знала, что эта музыка волшебная
Не для меня, а для иньшои эхо.
Села птицы белокрылая на тополь ,
Село солнце под вечер за поля.
Полюбила , полюбила я до боли
Молодого , молодого скрипача .
