Вступ: Am Em H7 Em
Світить сонце, світить ясне
В українському селі.
Покидають рідні стріхи
Усі хлопці молоді.
Покидають рідні стріхи,
Ще й рідную родину,
А самі йдуть в ліс шукати
Сумну й тиху хатину.
Ані свята, ні неділі
В цих криївках лісових -
Така доля нас чекає
Усіх хлопців молодих.
Ой, тим лісом йде підвода,
На підводі чорний хрест,
А з підводи чути голос:
"Скоро буде нам кінець...
На підводі санітарка,
Їй на серденьку важко.
Її мужа розстріляли -
Серце кров'ю облилось.
Во напише, він диктує:
"Як ся маєш, дорога?
Я у лісі, легко ранний.
Скоро буду вдома я...
В мене рана невеличка -
По коліно без ноги.
Друга рана ледь замітна -
По плече нема руки."
Він сказав їй тії слова
І тяжеленько здихнув.
Він відкинув праву ручку
І навіки вже заснув.
Україно, Україно,
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось у лісі,
Усі хлопці молоді!
Introduction: Am Em H7 Em
The sun is shining, it is shining brightly
In the Ukrainian village.
They leave their native roofs
All the guys are young.
Leave the native roofs,
Also a native family,
And they go to the forest to look
Sad and quiet hut.
Neither holidays nor Sundays
In these forest hiding places -
Such a fate awaits us
All the guys are young.
Oh, that forest is the supply,
On the cart is a black cross,
And from the lead a voice is heard:
"We will soon be over ...
On the lead nurse,
It's hard on her heart.
Her husband was shot -
My heart was bleeding.
In writing, he dictates:
"How are you, dear?
I'm in the woods, easily early.
I'll be home soon ...
I have a small wound -
On the knee without a leg.
The second wound is barely noticeable -
There are no hands on his shoulder. "
He told her those words
And he sighed heavily.
He dropped the right handle
And he fell asleep forever.
Ukraine, Ukraine,
You bathe in blood,
And we are tormented in the forest,
All the guys are young!
