Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, —
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:
— Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші фали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав:
— Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Dark Nichka covered mountains,
All mountain valley flooded,
A figure in her snow-white -
Hutsul Xenu know it.
He looked into the eyes of blue,
Quietly leaning on sosnyni,
And the passionate words of love
He said to her:
- Hutsulka Xenu,
I will trembita
Surely one in the whole world
I'll tell you about love.
The soul suffers,
Trembita sound is heard,
A heart that loves,
For hot like heat.
It's been a hot summer,
Hutsul other loved covertly,
A Hutsulka browed
He forgave last night.
In Cheremosh halyards waves
Sad blue eyes,
Only wind sosnyni
Sad song won:
- Hutsulka Xenu,
I will trembita
Surely one in the whole world
Tell us about your pity.
The soul suffers,
Trembita sound is heard,
A heart that loves,
For hot like heat.
