При долині кущ калини
Нахилився до води.
Ти скажи, скажи, калино,
Як попала ти сюди.
Якось ранньою весною
Козак бравий прискакав.
Милувався довго мною,
А тоді з собою взяв.
Він хотів мене калину
Посадить в своїм саду.
Не довіз і в полі кинув –
Думав, що я пропаду.
Я за землю ухопилась,
Стала на ноги свої.
І навіки поселилась
Де вода і солов’ї.
Ти не дми на мене, вітре,
Я тепер не пропаду:
Наді мною сонце світить
І надалі я цвіту.
In the valley bush viburnum
Bent to the water.
Tell me , tell me, viburnum,
Anyhow you here.
One day in early spring
Brave Cossack galloped .
Long admired me,
Then he took with him .
He wanted me viburnum
Position in her garden.
Not drove and was cast -
Thought I lost.
I uhopylas land ,
Began on his feet .
And ever settled
Where water and nightingales .
You do not SIAs me , thou ,
I no longer lost :
Above me the sun shines
And I continue to blossom.
