Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Zor my vechіrnyaya ,
Zіydi on the mountain
talk tihesenko
In nevolі with You .
Rozkazhy yak behind the hill
Sonechko sіdaє ,
Yak in Dnipra veselochka
Pozichaє water .
Yak wide sokorina
Vіti rozpustila ...
And over the water samoyu
Verba Pokhil ;
Already on vodі rozіslala
Zelenії vіti ,
And vіtah goydayutsya
Nehreschenі dіti .
