Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій Україні,
Плач на кожнім кроці.
Села руйнували,
По тюрмах саджали,
Так Московії катюги
Україну мордували.
В кайдани кували,
Щоб ми їх носили,
Люд невинний тисячами
Заганяли у могили.
Сіли до вечері
мати з діточками,
Замість мали вечеряти
Вмились дрібними сльозами.
Заплакану матір
Діточки питають
Мамо, мамо де наш тато
З нами чом не вечеряють.
Тато наш далеко
В холоднім Сибіру,
Споминає Святий Вечір,
Українську нашу віру.
Споминає волю,
Переносить муки,
А його зболіле серце
Плаче від розлуки.
Ісусе наш Боже,
Зглянься Ти над нами,
Дай побачити всіх рідних
За святковими столами.
А в боях померлих,
Наших всіх Героїв,
Прийми Боже милосердний,
Жити вічно в Царстві Твоїм.
Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні,
Плач на кожнім кроці.
Sad Holy Evening
In the forty-sixth year,
All over Ukraine,
Cry at every turn.
The villages were destroyed,
They were imprisoned,
So Muscovy Katyusha
Ukraine was muzzled.
In shackles forged,
That we wear them,
Thousands of innocent people
They drove him to the grave.
We sat down for dinner
mother with children,
Instead they had to have dinner
They washed themselves with small tears.
Crying mother
The children ask
Mom, mom where is our dad
Why don't they have dinner with us?
Our father is far away
In cold Siberia,
Remembers the Holy Evening,
Our Ukrainian faith.
Remembers the will,
Tolerate flour,
And his heart ached
Crying from separation.
Jesus our God,
Look upon us,
Let me see all the relatives
At festive tables.
And in the battles of the dead,
Our all Heroes,
Accept God merciful,
To live forever in Your Kingdom.
Sad Holy Evening
In the forty-sixth year,
All over our Ukraine,
Cry at every turn.
